Хочеться, щоб тепло було не тільки на душі. Як Дніпропетровщина розпочала опалювальний сезон

Чим ближче був старт опалювального сезону, тим частіше на Дніпропетровщині місцева влада звітувала про готовність дати тепло. Адже в умовах децентралізації відповідальність за це несуть саме органи місцевого самоврядування. У їхній власності перебувають підприємства, які забезпечують теплопостачання в громадах.

Серйозний виклик

Підготовка до нинішнього опалювального сезону у Дніпропетровській області зайняла не мало часу і потребувала зусиль. Це і не дивно. З одного боку ворог тероризував енергетичну інфраструктуру. Виникало логічне питання, чи зможуть її відновити або вберегти від чергових обстрілів. З іншого боку – деякі громади (наприклад, Нікопольщина) впритул знаходяться до російських позицій. Там люди, будинки, магазини, лікарні, підприємства, трансформатори, газові і електромережі щоденно знаходяться під вогнем. Їх обстрілюють з артилерії і атакують дронами.

За словами голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергія Лисака, особлива увага зараз приділяється децентралізації системи. Зокрема, критично важливі об’єкти продовжують забезпечувати генераторами – закривати цю потребу допомагають міжнародні партнери. На підприємствах тепло- та водопостачання створили запас палива. Всі роботи координують обласний та місцеві штаби.

У свою чергу міський голова Дніпра Борис Філатов ще влітку попередив, що у місті-мільйоннику «не можна «обкласти» всю критичну інфраструктуру генераторами»,  і багато що залежить від того, якою буде ситуація саме зі світлом. За його словами, у Дніпрі вже на той час  встановили найбільшу в Україні кількість альтернативних джерел живлення. Але, якщо відключення електроенергії будуть тривалими, розраховувати на безперебійну подачу тепла та води не варто.

Філатов написав, що електрика весь час не зможе вироблятись генераторами. «Хоча б тому, що їх обслуговування упродовж бодай однієї доби потребує реально цистерн дизельного пального. І ніхто не розуміє, якою далі буде його вартість. Або як організувати їх безперебійне обслуговування з урахуванням мобілізації частини комунальних працівників. Бо ж кожен агрегат потребує дозаправок, заміни фільтрів та інших проявів уваги. Отож, набрати такі "летючі бригади", аби вони весь опалювальний сезон опікувалися виключно цим, фізично неможливо».

Тоді він звернув увагу і на інший нюанс: навіть надпотужні дизельні генератори не здатні «підняти» деякі водозабірні та насосні станції.

"Звідси виходить третя проблема. Подача тепла взимку неможлива за відсутності води. Бо ж вода - це теплоносій. І коли аварійно вимикається електрика, то зникає вода. А потім зупиняється й опалення",  - зазначив тоді Філатов.

Звісно, в уряді звітували, що в новий опалювальний сезон Україна зайшла з запасом блакитного палива в газосховищах, тонами вугілля на складах, працюючими енергоблоками АЕС, допомогою від партнерів і таке інше. Але, як не крути, в країні йде війна, і якщо будуть масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури, теплопостачання опиниться під загрозою.

В опалювальний сезон - зі старою проблемою

На Дніпропетровщині запускати опалювальні системи почали тоді, коли середньодобова температура впала до рекомендованих норм - нижче 8 градусів і трималася такою протягом трьох днів. Спочатку потеплішало в лікарнях, школах, дитсадочках, потім – у житловому фонді. Одним з перших відкрутив вентиль Кривий Ріг, там соціальні об’єкти та багатоповерхівки почали опалювати наприкінці жовтня. У жителів Дніпра батареї потеплішали в перших числах листопада. У Павлограді, Кам’янському,  як і планували, опалювальний сезон розпочався також 1 листопада.

Розпочався вчасно, але з дефіциту… І не ресурсу, а оплат за використане тепло в минулі роки. Тільки жителі Дніпра завинили майже 1,3 мільярди гривень. Цю цифру озвучили наприкінці жовтня у комунальному підприємстві «Теплоенерго». Комунальники відразу попередили, що накопичення боргів загрожує жителям судовою тяганиною. У підприємстві вже подали до суду на майже 300 злісних неплатників. Іншого виходу спеціалісти не бачать. Як зазначив директор КП «Теплоенерго» Андрій Клименко, від цих платежів залежить закупівля газу та матеріалів для обслуговування тепломереж. Якщо громадяни не можуть «потягнути» такі суми, «Теплоенерго» пропонує реструктуризувати борг. Тобто виплачувати його частинами упродовж року або навіть півтора.

«Біля під'їзду на дошці оголошень у нас постійно вивішують списки боржників. У декого суми колосальні. Складається враження , що люди не платили за послуги не тільки під час війни, а взагалі десятиліттями. Коли почали погрожувати судами, то суми стали меншими. Та не у всіх... Є люди, які не живуть у квартирах з лютого 2022 року. Дехто з них не платить , а тепло у їхні квартири йде. Технічно перекрити його не можна. Така ситуація не тільки з опаленням, а й з водою, вивезенням сміття. От хай у мене полетить каміння, але тих, хто не може платити через скруту - невеликий відсоток. Люди не платять , бо не вважають за потрібне.  Звісно хвилююся, що через борги інших, без тепла залишусь я з сусідами. А хочеться, щоб тепло було не тільки на душі, а й в квартирі», - висловила свою думку жителька Дніпра Ольга Борисівна.

Про рекордні борги заявили і в інших містах Дніпропетровщини.

Коли зима – випробування

Жити без світла, газу та ще й під обстрілами – цього найбільше бояться жителі прифронтових громад Нікопольщини. Тут чи не з кожного вікна видно окуповану Запорізьку атомну електростанцію. Це означає, що до ворога кілька кілометрів. Підготовку до опалювального сезону тут розпочали завчасно. Вдалося налагодити партнерські відносини з благодійниками. Свого часу, коли ворог зневоднив район, вони активно допомагали місцевим питною водою, зараз -  продуктами харчування, коштами, будівельними матеріалами.

Як зазначали у Нікопольській РВА, у прибережних громадах спільно з благодійним фондом реалізується програма «Утеплення 2024». З початку вересня фонд працював у Вищетарасівці. Цей населений пункт щодня знаходиться під обстрілами росіян. Там майже сто домогосподарств отримали по 6 кубічних метрів паливної деревини, теплі ковдри та ліхтарі. 30 осель тепер обігріватимуть буржуйки. У жовтні сотні кубометрів дров відправили до жителів Першотравневської, Червоногригорівської, Покровської  громад.

Та Нікопольський район – це не лише приватний сектор. А й сотні багатоповерхівок. І мешканці цих квартир мають здебільшого електроопалення. Так сталося, що у 2016 році три міста Дніпропетровщини — Нікополь, Покров та Марганець — стали учасниками проєкту децентралізації опалення. У цих населених пунктах вирішили відмовитися від централізованої подачі тепла, відповідно перевести житло та соціальні об'єкти на електрику. До повномасштабного вторгнення проблеми з електроопаленням звісно тут були: то мережі не витримували, то дискусії навколо тарифу точилися. Велика проблема прийшла з великою війною. Без сталого енергопостачання зима стала для цих громад неабияким випробуванням.

Ще влітку голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук звернувся до Кабміну з проханням не застосовувати графіки відключень світла у громадах Дніпропетровщини, де йдуть бойові дії. Першочергово це стосувалося Нікополя та деяких населених пунктів Нікопольського району.

«Гуманітарна ситуація в тамтешніх громадах дуже важка: люди мають проблеми не лише зі світлом, але й з водопостачанням, звʼязком та належним оповіщенням про небезпеку обстрілів з боку російських окупаційних військ. Напередодні опалювального сезону питання постало вкрай гостро. Прифронтові громади нашої області зараз не споживають багато електроенергії. Тому вважаю, що там можуть не застосовуватися графіки погодинних відключень. Це допоможе нашим людям, які перебувають під постійним тиском ворога», - написав тоді Лукашук.

У Кабміні дослухалися, вимикати світло на прифронтових територіях заборонили. На жаль, нікуди не зникають «бойові» відключення, адже росіяни продовжують щодня нищити електромережі та бити по трансформаторах.

Якщо не буде світла і тепла, то є Пункти незламності

Готувалися у Дніпропетровській області і до найгіршого сценарію. У регіоні облаштували майже 1,5 тисячі Пунктів незламності. Там люди можуть зігрітися та зарядити гаджети. Як зазначив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак, більшість з них облаштовані силами влади на місцях і відповідальним бізнесом. Є локації, які організували надзвичайники, правоохоронці та залізничники.

Ці пункти перевірили перед початком опалювального сезону, щоб переконатися, що там є все необхідне для прийому людей. Кожен пункт оснащений генератором, тож навіть без електрики буде світло. Крім того, там встановлюють постійний зв’язок через Starlink або оптичний інтернет.

«Розуміємо, що маємо справу із підступним ворогом, тому комплексно готувалися до опалювального періоду. Окрім заміни комунікацій, перевірки систем, облаштовували альтернативні джерела генерації. Водночас обстежили Пункти незламності області. Таких, що у разі знеструмлень готові прийняти людей, маємо майже 1,5 тис», – зазначив начальник ОВА під час брифінгу.

Дізнатися про розташування пунктів незламності можна у "Дії" або на сайті ОВА. Жителям громад радять зберегти цю інформацію. Хай вона не знадобиться, але краще бути напоготові.

Коли матеріал готувався до публікації  Дніпропетровщина отримала від міжнародних партнерів три когенераційні установки. Вони працюють на газу. Виробляють електроенергію, а разом з тим дають тепло. Відтак, люди у містах, де їх встановлять, залишатимуться із послугами попри ворожі атаки та знеструмлення.

Тетяна Гренадьорова, Дніпро, для "ОстроВа"

Фото прес-служб Дніпропетровської ОВА, Дніпровської міської ради, Нікопольської РВА