Гроші у дефіциті. Чи вистачить уряду коштів для бюджетних видатків

Держбюджет-2023 був зверстаний Мінфіном з рекордним дефіцитом $38 млрд. При цьому передбачалося, що покривати перевищення державних витрат над доходами за рахунок "друкарського верстата" Національного Банку України не доведеться. В уряді та НБУ виходили з того, що нестачу грошей вдасться компенсувати міжнародною фінансовою допомогою. Але вже у січні глава Мінфіну Сергій Марченко повідомив, що заявлених на 2023 р. надходжень не вистачить. Бо війна затягується.

Витрати зростають насамперед через необхідність відновлювати руйнування, яких завдають рашистські ракетні обстріли. Прем'єр Денис Шмигаль у січні припустив, що за підсумками поточного року загальна сума збитків, завданих Україні російською воєнщиною, сягне $700 млрд.

Цей прогноз можна вважати близьким до реальності: з урахуванням того, що збитки за підсумками 2022 р. становили $350 млрд, за даними уряду. У Євросоюзі погоджуються із такою оцінкою.

Чеський міністр фінансів Збінек Станюра на січневій зустрічі глав фінансових відомств країн ЄС заявив, що тих €18 млрд , які офіційний Брюссель погодився надати українській владі у вигляді пільгових кредитів у ц.р. – буде недостатньо.

"Коли ви бачите сьогодні і щодня жорстокі атаки російської армії, дедалі більше збитків, які вони завдають інфраструктурі України, а також житловим районам - я припускаю, що потреба в цих грошах буде навіть вищою, ніж ми думали в листопаді чи грудні", - Сказав З.Станюра.

За його словами, деякі країни-члени ЄС уже бачать, що виділеної суми €18 млрд - мало. Однак рішень про збільшення фінансування поки що не прийнято. Ні у Брюсселі, ні у Вашингтоні.

Скільки отримала Україна?

Раніше Кабмін оцінював потребу держбюджету у зовнішньому фінансуванні у $3,5 млрд на міс. Про це в грудні говорив прем'єр Д.Шмигаль. Три "кити", на яких ця підтримка ґрунтується: Євросоюз, США та Міжнародний валютний фонд.

З цього випливає, що ЄС не в односторонньому порядку збільшуватиме обсяги кредитування України. Лише після відповідних консультацій із Вашингтоном. Де, окрім президентської адміністрації США, знаходиться і головний офіс МВФ. Тобто, передбачуване збільшення видатків на підтримку України необхідно попередньо розділити між цими "китами".

Звертає увагу різниця в оцінках раніше одержаного фінансування. Згідно з підрахунками Інституту світової економіки (м. Кіль, Німеччина) станом на грудень 2022 р. цифра досягла €113 млрд. Але, тоді ж, у грудні, С.Марченко повідомив, що Україна за час війни отримала трохи більше $28 млрд із необхідних $50 млрд.

Треба взяти до уваги, що у Кілі, по-перше, підрахували весь обсяг отриманої підтримки – включаючи військову у грошовому еквіваленті. За даними ЗМІ, які посилаються на джерела у Вашингтоні, американська військова допомога для України в 2022 р. досягла $23 млрд. Тоді як глава Мінфіну говорив саме про фінансування бюджетних видатків уряду.

Крім того, німецькі експерти включили до загальної цифри ті €18 млрд, які Україна ще тільки має отримати від ЄС в п.р. (перший транш у €3 млрд надійшов у середині січня). Але навіть з урахуванням цих поправок цифра в 113 млрд євро представляється завищеною приблизно в 2 рази.

Це опосередковано підтверджує голова Мінекономіки Юлія Свириденко. Виступаючи на Всесвітньому економічному форумі у Давосі (січень 2023 р.), вона зазначила, що союзники України закривають приблизно 50% потреб її держбюджету. Решту доводиться робити власними силами.

Завдання, м'яко кажучи, непросте: з 24 лютого по 31 грудня 2022 р. видатки держбюджету склали астрономічні 2,22 трлн грн. Для порівняння: у передвоєнному 2021 р. було лише 1,49 трлн.

Наведена нижче інфографіка показує, що більшість фінансування пов'язані з військовими потребами.

Водночас уряд і президент мають можливість хоча б частково зменшити навантаження на держбюджет.

І знову про борги

В умовах, коли Україна героїчно стримує навалу рашистів , а дефіцит її держбюджету досягне 20% від валового внутрішнього продукту за підсумками 2023 р. (згідно з колишніми оцінками Мінфіну), продовжувати як ні в чому не бувало обслуговувати зовнішні борги – дещо дивно.

Реструктуризація цих зобов'язань уже давно на порядку денному. І, здавалося б, у цьому питанні влада змогла досягти певного прогресу.

У середині вересня 2022 р. міністр фінансів США Джаннет Йеллен повідомила про відстрочку виплат для України до кінця наступного року. Вона не назвала суму боргу, на який поширюється відстрочка. І не уточнила, хто саме із кредиторів погодився почекати.

Але оскільки у заяві міністра йшлося про "групу кредиторів, включаючи США" – це т.зв. офіційні кредитори. Тобто, уряди низки країн. Ймовірно, з G7.

З комерційними кредиторами (приватними інвестбанками та фондами) також вдалося домовитися. Виплати за 13 випусками облігацій зовнішньої держпозики на $20 млрд відклали до 2024 р.

Аналогічні рішення було ухвалено за зобов'язаннями держкомпаній: " Укравтодор " - на $700 млн, НЕК " Укренерго " - на $825 млн, " Укрзалізниця " - на $895 млн, НАК " Нафтогаз України " - на €600 млн.

Ці виплати теж мали йти з бюджету. Оскільки облігації розміщувалися та кредити бралися компаніями під гарантії держави. За цими зобов'язаннями відстрочку вдалося отримати одразу на 2 роки. Отже, питання з борговим навантаженням на держбюджет, яке стало непомірним через війну, начебто було закрито.

Виявилось, що це не зовсім так. У січні український Мінфін озвучив дані про майбутні боргові виплати у 2023 р. Із загальної суми 658,4 млрд грн на зовнішні зобов'язання припадає $3,3 млрд. Ця сума практично відповідає місячній потребі держбюджету у зовнішньому фінансуванні.

Враховуючи, що (як зазначалося вище) ситуація із закордонною фінансовою допомогою непроста, бюджетні потреби вона закриває лише наполовину – зберегти такий грошовий ресурс для внутрішнього використання є критично важливим в умовах війни. Очевидно, що робота у цьому напрямі має бути продовжена.

Розраховувати на власні сили українській економіці точно не доводиться. На це вказують дані Державної митної служби про підсумки зовнішньої торгівлі у 2022 р., опубліковані у січні.

Порівняно з передвоєнним роком експорт у грошах впав на 39,3%, імпорт – на 23,8%. Відповідно, на 39,3% зменшилися доходи держави від експортного податку на додану вартість та на 23,8% - від імпортного. При цьому ПДВ – один із головних наповнювачів держбюджету.

Також очевидно, що необхідно прискорити процес конфіскації закордонних російських активів та їх передачу офіційному Києву. Хоча в уряді та президентському офісі не хочуть витрачати ці кошти на фінансування поточних витрат. Конфісковані активи мають намір використати у майбутньому: для повоєнного відновлення економіки.

Що ж до майбутніх, 2023 року, виплат за внутрішнім держборгом на 536 млрд грн., то хоча це дуже велика цифра ($12,916 млрд за комерційним курсом) - вони не несуть загрози для фінансової стабільності. Оскільки розплачуватись за ними уряд буде грошима, отриманими від нових розміщень облігацій внутрішньої держпозики. Тільки за перші три тижні січня Мінфін продав банкам таких ОВДП на 30,12 млрд. грн. Банки охоче купували ці папери: так як Нацбанк у 2023 р. дозволив їм покривати половину потреб у резервуванні капіталу за рахунок ОВДП.

Таким чином, справжньою проблемою для державних фінансів зараз є лише зовнішній борг. Плюс ізуверська тактика рашистів, які продовжують руйнувати цивільну інфраструктуру України – насамперед, енергетичну.