Вимога суспільства – посадки, а не відставки
Я вважаю, що призначення Семена Кривоноса на посаду голови НАБУ – це програш громадянського суспільства на антикорупційному фронті. Я б звичайно міг побажати йому успіхів у боротьбі із корупцією. Зараз багато хто поперек одне одного публікує його старі дописи, де він там щось розповідав про «порохоботів», відрубані руки Свинарчуків і тому подібне. Запит суспільства зараз такий, що невідворотність покарання чекають не над старими корупціонерами, хоча і над ними також. Але якщо це буде спроба постійно наздоганяти когось зі старих, суспільство не буде задоволене.
Я вчора написав, що по факту, конкурс на директора НАБУ виграв Андрій Єрмак. Це насправді відповідає дійсності, бо Кривонос – це людина Чернишова. На сторінці Саакашвілі, до речі, подякували Чернишову і Єрмаку, тому що вони захистили і його не зняли. Я думаю, все виглядало так: західні партнери не могли пропустити кандидатуру, яка б там не була пов’язана із середовищем, яке вони вважають антикорупційним. Тому була обрана людина – виходець із середовища Саакашвілі, пан Кривонос. Але він працював під керівництвом того ж таки Чернишова. Заступника міністра наразі заарештовано за хабарі. За моєю інформацією, декілька місяців детективи НАБУ документували самого Чернишова. Наскільки зараз вистачить волі у самого Кривоноса доводити цю справу до кінця? Плюс, є свіжі корупційні виклики, які постійно виникають в країні, вимагають адекватної реакції.
Рівень корупції в Україні не зменшився. І важко було прогнозувати, що він зменшився б, у зв’язку із війною хаосом, який відбувається, накладенням маси заборон. Як відомо, чим більше заборон, тим більше корупційних лазівок, щоб їх обходити. Крім того, коли увага суспільства зосереджена на боях, фронті, трагедіях, пов’язаних з обстрілами, гибеллю мирних людей, то на корупцію не так звертають увагу. Але тільки на фронті настає затишшя, як люди одразу звертають увагу на антикорупційний бік.
Достатньо поглянути на те, що відбувалося останнім часом. Як тільки інтенсивність бойових дій зменшилася, одразу ж виникає маса корупційних питань. Звичайно, люди не можуть не бачити оборудки із гуманітаркою, з ремонтами доріг і багато інших. Чи досягли успіхів НАБУ і САП? По усуненню мера Мамая – досягли. Але за моєю інформацією, там же маса корупційних справ по одній угоді, а що з іншими? Плюс до того: Трухін. По ньому є угода, все, людина визнала, склала мандат. Але я думаю, що причиною того, що він пішов на угоду, було те, що йому продемонстрували відео, де він був за кермом автомобіля, через що він міг піти у в’язницю. І це був би набагто більший термін, ніж йому б присудили по угоді.
І нарешті, люди та й західні партнери, вимагають просто покарання тих, хто на слуху, хто реально мародери. Де кримінальні провадження, наприклад, по Резніченку з Дніпра? Я спілкувався із одним британцем, дотичним до їхньої правоохоронної системи. Він каже: «Як це можливо? Мало того, що вкрав 1,5 мільярда, мало того, що через фірму, де подруга співзасновниця, так ще і двоє інших співзасновників – у розшуку ФБР! Це наскільки треба бути обезбашеним?». Воно партнерам не вкладається в голову.
Вимога суспільства – посадки, а не відставки. А у нас виходить, що є відставки, а посадок нема. Сподіваюся, що вони будуть, а відставки – це щоб корупційні скандали в часи війни не зашкодили керівництву регіонів.