Президентка Словаччини дозволила деяким громадянам долучитись до лав ЗСУ
"Станом на понеділок, 9 січня, президентка видала загалом 26 рішень, з яких сім - про дозвіл на службу в іноземних військах і 19 – про відмову", – сказав він. Із міркувань безпеки офіс президентки Словаччини не розголошує дані про цих людей та причини їхнього звернення.
У Словаччині передбачена кримінальна відповідальність за самовільний вступ до лав іноземної армії – від двох до восьми кроків ув’язнення та від п’яти до десяти років в умовах воєнного стану. Це положення не діє, якщо громадянин має друге громадянство або проходить службу в країні, що є членом НАТО.
Водночас закон про призов дозволяє військову службу у збройних силах іноземної держави з дозволу президента.
Але процедура отримання такого дозволу дуже довга: спершу потрібно подати заявку до районного представництва міністерства оборони Словаччини, яке отримує висновки міністерств внутрішніх і закордонних справ, після чого вже подає заяву до офісу президента. При цьому така заява має подаватись не пізніше як за 90 днів до планованого від’їзду для служби.
Крім того, як нагадує Pravda, президентка Словаччини Зузана Чапутова чітко не висловлювала ані підтримки, ані небажання надавати дозволи на службу в Збройних Силах України, лише вказувала на складність цього процесу.
"Адміністративний процес розгляду такої заяви є багатоетапним, надзвичайно складним і тривалим. Наше законодавство побудоване таким чином, щоб не сприяти службі в іноземних арміях чи іноземних легіонах, і не дозволяє видавати такий дозвіл у найкоротші терміни. Щоб це стало можливим, уряд і парламент повинні були б змінити законодавство", – пояснював ще навесні 2022 року її прессекретар Стрижинець.
Низка європейських країн, як-то Данія та Латвія, одразу ж дозволили своїм громадянам взяти участь у службі в ЗСУ. У Чехії ж розробили схему, за якої по поверненні додому добровольці амністуються указом президента.