Воювати в Україну приїжджають злочинці, жебраки та душевнохворі. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу
Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу захлинаючись від захвату цитували чергові заяви Путіна. Кожна з них сама по собі виглядала цілком серйозно, але під час спроби скласти їх у єдину картинку чітко було видно відсутність логіки в оратора та абсурдність його аргументів...
Казки кремлівського старця
Переказувати заяви Путіна, що стосуються Донбасу і «СВО», справа невдячна, тому що нічого нового він не сказав. Російський диктатор укотре повідомив, що «Росія готова продовжувати боротьбу проти НАТО, яке воює з нашою країною за допомогою України». Як одну з перемог над Північноатлантичним альянсом російський диктатор назвав анексію чотирьох українських областей. «Ті території, за які б'ються наші хлопці на полі бою, - це наша територія. Це Луганська Народна Республіка, Донецька Народна Республіка, Запорізька область і Херсонська», - продемонстрував він, як легко можна назвати вкрадене своїм.
При цьому, Путін запевнив, що Росія не прагне до перебудови світу. «Це відбувається природним чином. Ми просто говоримо про те, що це неминучий процес, і ми повинні відповідним чином на це реагувати», - назвав він ще одну причину агресії проти України. Реагувати на перебудову світу, тобто продовжувати знищувати Україну, господар Кремля готовий як завгодно довго. «Говорити про точні терміни завершення спецоперації в Україні контрпродуктивно... Це дуже складна річ», - повідомив він.
Разом з тим, Путін заявив, що «Росія прагне завершити конфлікт якомога швидше, оскільки розуміє його вплив на світ». Він виступає за переговори і сподівається, що Україна щиро, «чим швидше, тим краще», погодиться віддати країні-окупанту свої території.
Для надання більшої вірогідності своїй «миролюбності» російський диктатор заявив, що базою для подальших перемовин з Україною є Стамбульські домовленості: «Ми готові вести діалог про мирне завершення конфлікту, але лише на базі того документу, який було підготовлено на ґрунтовних переговорах упродовж кількох місяців і який було парафовано українською стороною».
Однак, мало хто пам'ятає, що ці самі домовленості йдуть врозріз із пізнішим ультиматумом Путіна про визнання як Україною, так і всім світовим співтовариством права РФ на вкрадені території. У Стамбулі, між тим, було попередньо домовлено, що питання про статус і долю так званих «ДНР» і «ЛНР» обговорюватимуть на особистій зустрічі Путіна і Зеленського. І жодного слова не йшлося про те, що Запорізька і Херсонська область за замовчуванням відходить до Росії.
До речі, тоді сторони чітко домовилися, що підписання будь-якого договору можливе тільки після повного припинення вогню. Тим часом мешканці окупованого Донбасу минулого тижня мали змогу неодноразово прочитати в Інтернеті або почути по телевізору, що Путін категорично виступає проти будь-якого перемир'я. Тільки «міцний мир» на умовах Росії...
Показово, що всі заяви Путіна про перспективи «СВО» і долю окупованого Донбасу в інформаційному полі «ДНР» і «ЛНР» було подано як близнюків-братів. Чітко було видно руку майстра, який чітко визначив, що, як і навіть у якому порядку можна писати...
Колода у своєму оці
«Офіційне» видання “ДНР” вирішило розповісти про “іноземних найманців”, які воюють на боці ЗСУ. Спойлер: воювати проти російської агресії можуть тільки недоумкуваті. Можливо, опубліковану статтю можна було б прийняти за передовицю або навіть аналітику, якби всі спроби демонізації захисників України не перекривалися фактами про формування окупаційного корпусу ЗС РФ.
«Роки збройного конфлікту, насильницька мобілізація і закриття державних кордонів не допомогли Україні домогтися чисельної переваги на полі бою. На допомогу з «людським ресурсом» прийшли західні покровителі - сьогодні країни, агресивно налаштовані проти РФ, навіть не приховують, що відправляють цілі групи найманців на Україну. За даними Міноборони РФ, це вихідці з країн Європи, Америки, Азії та Африки. За оцінкою відомства на кінець весни, у боях на боці ЗСУ брали участь близько 2,5 тис. іноземних найманців», - так починається “викривальна” стаття.
Однак абсолютно незрозуміло, звідки МО РФ, яке регулярно бреше, взяло ці цифри. Крім того, на тлі радісної радості з приводу очікуваного прибуття в Україну щонайменше десяти тисяч військових із Північної Кореї, 2,5 тисячі добровольців, готових підтримати ЗСУ, не виглядають головним джерелом поповнення особового складу української армії.
«Ці корейці - нова і принципово неврахована змінна в тому форматі війни, яку вважали в Києві та Вашингтоні. Навіть кілька десятків тисяч елітних корейських морпіхів здатні зламати Києву всі розрахунки», - визнає Z-«воєнкор» Живов, що саме російська армія відчуває колосальний дефіцит у живій силі.
Але повернемося до «аналізу» ситуації «іноземними найманцями» для України. «Що рухає іноземцями, які готові покинути свої домівки і вирушити на інший континент, борючись за інтереси чужої країни і проти Росії?», - ставлять автори, здавалося б, правильне запитання.
Запрошений «експерт» Олександр Малькевич, до речі, завкафедрою фейкового вишу на окупованому Запоріжжі, намагається на нього відповісти. За його словами, «ключовими факторами слугують психічний стан людини та її минуле. Як правило, злочинне».
«Найманці в найгіршому сенсі слова - це люди, які готові вбивати за гроші, а якщо ще є можливість грабувати і ґвалтувати, то для них це прямо іменини серця, це психопати, хворі люди. Знову ж таки, найчастіше вони є злочинцями, так би мовити, ті, що відсиділи, промишляли чимось брудним... Тож, найімовірніше, не за грошима вони їдуть, це в них хвороба - прагнення грабувати та вбивати», - віщає він.
Олександр Дмитрієвський, який називає себе «істориком і публіцистом, постійним експертом Ізборського клубу», вважає, що на допомогу Україні приходять «військові, які виросли в бідності та безпросвітності. Їхня мета - максимально «озолотитися» на військових діях». Він також не оминає увагу розумовий і душевний стан захисників України. Товариш Дмитрієвський запевняє, що «війна приваблює всіляких збоченців, а ідейні необандерівці - суцільно садомазохісти».
Колишній бойовик «ДНР», а нині «військовий експерт» Едуард Басурін одним із важливих чинників найманства вважає «жагу наживи». «На Україні виділяються суми десь від 2500 до 3000 доларів на місяць для найманців, і ці гроші на Заході для них виділяються», - пише він.
Якби всі ці експерти багаторазово не повторювали, що йдеться про ЗСУ, то їх цілком можна було б притягнути до кримінальної відповідальності за дискредитацію... російської армії. Бо саме у ЗС РФ платять мільйони за підписання контракту на війну проти України, саме в окупаційному корпусі у великій кількості служать маніяки, убивці, ґвалтівники та навіть канібали, ретельно зібрані по всіх російських в'язницях і колоніях...