Валютне питання, або Як олігархи наштовхнулися на Нацбанк

В умовах зростання курсових ризиків власники найбільших українських компаній "розгойдують човен", керуючись принципом "чим гірше – тим краще". Національний банк (НБУ) змушений реагувати на такий вияв "економічного патріотизму" новими валютними обмеженнями для експортерів. "Заступництво" Кабміну не допомогло олігархам, керівництво НБУ виявило твердість у цьому питанні.

Різноспрямовані інтереси

Раніше "ОстроВ" відзначав стурбованість НБУ перспективами гривні через перебої із зовнішнім фінансуванням. Не чекаючи поки проблема вийде на критичний рівень, регулятор з 11 листопада минулого року скоротив граничний термін повернення в Україну валютної виручки експортерами зі 180 до 90 днів.

Щоб збільшити приплив доларів та євро до національної економіки. Аналогічні заходи запроваджувалися у 2008 та 2014 рр., коли гривня "валилася" з 5 до 8 грн і з 8 до 16 грн за $1. Наразі мета – не допустити нового обвалу.

При цьому в Нацбанку вбачають ситуацію глобально. Подальше зниження курсу гривні остаточно доб'є споживчий попит, який в умовах повномасштабної війни і так уже давно "нижчий від плінтуса". Ну а "мертвий" споживчий попит – це "мертва економіка".

Українські мільярдери, власники найбільших компаній, які живуть за кордоном, мають інший погляд. Чим слабша гривня по відношенню до долара та євро – тим менші їхні виробничі витрати у валютному еквіваленті. І, відповідно, тим більший прибуток від цих компаній.

Тим більше нулів до сум на своїх закордонних банківських рахунках зможуть додати ці бідні знедолені люди, які ніяк не можуть відчути себе багатими. Працює це у такий спосіб.

Умовно кажучи, річні витрати підприємства на виробництво продукції становлять 4 млрд грн. За поточним курсом це близько $100 млн. Але якщо курс буде 100 грн/$, то це виявиться всього $40 млн. Усього додаткові $60 млн власник підприємства-експортера кладе до своєї кишені.

Те, що такий курс означає колапс національної економіки, його не турбує. Адже у його окремо взятого підприємства (з його валютними доходами) все буде не просто добре. Все буде чудово.

Ба більше, на цьому колапсі можна додатково "піднятися": якщо не поспішати повертати на рахунки компаній-виробників долари та євро, отримані від закордонних покупців їхньої продукції.

Знову ж таки, умовно: проекспортувавши зараз на $100 млн і перерахувавши цей виторг в Україну за поточним курсом, власник підприємства отримає при конвертації майже 4 млрд грн (гривня йому потрібна для фінансування виробничих витрат, включаючи зарплати працівників).

Але якщо почекати рік (а куди поспішати, гроші "на життя" є і у самого олігарха, і у його компанії), можна буде конвертувати ті самі $100 млн у 10 млрд грн за курсом 100 грн/$. Разом 6 млрд грн "падають на карман, як із куща".

Такий "розклад", необхідний для розуміння процесів, що відбуваються в економіці. Нацбанк не виносив цей "розклад" на загал, обмежившись регуляторними заходами щодо таких суб'єктів.

Хід НБУ та реакція у відповідь

З 21 лютого набули чинності уточнення НБУ щодо валютних операцій для експортерів. Тепер, коли вони купують долари та євро, банки при розрахунку ліміту будуть враховувати не лише ту валюту, яку мають компанії на поточних та депозитних рахунках.

Також у розрахунок береться "інформація про незавершені валютні операції клієнта з банками на умовах "своп", за якими здійснено першу частину операції (з продажу клієнтом іноземної валюти банку)". Йдеться тут про той самий "завислий" валютний виторг експортерів.

Крім того, відтепер підприємствам дозволені операції на умовах "своп" (зворотного викупу) з купівлі-продажу валюти, лише якщо перша частина угоди передбачає купівлю банком валюти у клієнта. Тобто, для того, щоб купити долари та євро, компанія має спочатку сама продати банку долари та євро.

Зрештою, тепер банки зможуть завершити нагляд за валютними операціями клієнта-підприємства, лише якщо гроші від нерезидента (закордонного партнера) надійшли у валюті. Раніше для завершення валютного нагляду було достатньо переказів у гривні.

Очевидно, що ці заходи вимушені та тимчасові. Проте вони дуже не сподобалися експортерам (читай: власникам цих компаній). Реакція у відповідь була стандартною і передбачуваною.

Щоразу, коли держава (в даному випадку в особі Нацбанку) починає трішечки "ставити в рамки" вічно голодним мільярдерам, у державні органи вишиковується черга "ходоків" (в особі представників галузевих бізнес-асоціацій). Які зі скорботним виразом розповідають про тяжке становище зацікавлених підприємств і просять для них "послаблення".

Найцікавіше, що в цій історії їм вдалося заручитися найвищою підтримкою Кабміну. Який настільки "перейнявся" проблемами великих компаній, що 13 лютого ухвалив цілу низку розпоряджень про відповідні клопотання до Нацбанку.

Правду кажучи, важко згадати, коли ще Кабмін на такому рівні "заступався" за великий бізнес перед Національним банком. Хоча, можливо, кейси були. Тільки не афішувалися.

Але цього разу піарники олігархів самі закинули у ЗМІ новину "Кабмін просить НБУ про пом'якшення валютних обмежень для низки компаній України". Наголошувалося, що уряд просить зробити винятки для підприємств енергохолдингу ДТЕК Р.Ахметова, агрохолдингу "Кернел" А.Веревського та трубно-металургійної компанії "Інтерпайп" В.Пінчука.

І оскільки опоненти перевели питання у відкритий інформпростір, голова НБУ А.Пишний теж вирішив відповісти їм публічно.

У коментарі для ЗМІ 14 лютого він заявив, що "Нацбанк не є прихильником ухвалення індивідуальних рішень, а має намір створювати рівні правила для всіх підприємств".

При цьому глава НБУ наголосив, що неповернений в Україну експортний виторг за час війни зріс майже вдвічі. "Це проблема, і про це треба говорити", – зазначив Пишний.

Він констатував, що "ресурс для подальшого пом'якшення валютних обмежень є об'єктивно обмеженим". Оскільки формується експортною виручкою та міжнародною фінансовою допомогою. "А зараз уже реалізувався ризик її неритмічності", – нагадав голова Нацбанку.

Експортні ризики

А.Пишний також зазначив, що українська економіка загалом та гривня зокрема виявляють дива стійкості в цих умовах. "Україні вже вдалося 2 місяці вистояти без зовнішньої допомоги, хоча у 2022 р. такий сценарій здавався нереалістичним",– наголосив він.

Проте, за словами А.Пишного, "у базовому прогнозі Нацбанк, як і раніше, закладає, що зовнішню допомогу в запланованому в держбюджеті-2024 розмірі $37 млрд буде отримано в повному обсязі".

Тобто, в НБУ вважають, що ці гроші від союзників і міжнародних організацій все ж таки надійдуть. Хочеться вірити, що для такого оптимізму є підстави. Але доки вони не реалізувалися, доводиться виявляти "стриманість" у вигляді валютних обмежень.

Що ж до експортної виручки, то наведена нижче інфографіка дуже наочно описує ситуацію.

Слід зазначити, що старт поточного року вийшов обнадійливим. Експортні доходи економіки показали позитивну динаміку – незважаючи на всі проблеми із вантажоперевезеннями через польський кордон.

Але приводу заспокоюватись немає. Тоді ж у січні в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" попередили, що поточного рівня експорту недостатньо для вивезення зібраного врожаю.

"При збереженні обсягу експорту, який є на кінець 2023 р., існують ризики, що в Україні до початку наступного збирання врожаю залишаться значні перехідні залишки, насамперед зернових культур", – йшлося у повідомленні асоціації.

На такі ризики вказують заборона експорту та транзиту до сусідніх європейських країн та блокування пропускних пунктів на кордоні з ними. При цьому віце-прем'єр з євроінтеграції О.Стефанишина 28 лютого припустила, що фермерські протести у Польщі триватимуть ще довго.

"Розуміємо, що ці протести на польській стороні не мають тенденції до завершення", – сказала вона, коментуючи результати низки зустрічей представників української та польської влади щодо цього питання.

У свою чергу польський прем'єр Д.Туск 28 лютого на саміті країн "Вишеградської четвірки" у Празі заявив про намір поширити зернове ембарго на іншу українську сільгосппродукцію.

"Польща продовжує ембарго на імпорт українського зерна. Але цілком імовірно, і ми розмовляємо про це також з українською стороною, що потрібно буде поширення ембарго також на іншу продукцію, якщо ЄС не знайде найкращих способів більш ефективного захисту європейського та польського ринку", – сказав він.

При цьому важливо уточнити, що на агроекспорт припадає більшість усієї валютної виручки від зовнішньої торгівлі України.

У цих умовах Нацбанку справді нічого не залишається, окрім посилення валютного регулювання для експортерів. Незважаючи на невдоволення окремих олігархів. Як то кажуть, - нічого особистого.