«Немає елементарного... Ми тут не живемо, а виживаємо». Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу наввипередки домагалися звинувачення їх у дискредитації «русского мира», який їм принесла російська агресія. Вони навперебій розповідали, як погано живе «звільнений» народ, як недопрацьовує влада.  Причому, «дискредитували» не тільки анонімні Телеграм-канали, які самостійно перебрали на себе функції «гласу народного», а й цілком собі офіційні телеканали та інформаційні агентства...

Дайте книгу скарг...

Звісно, найбільше претензій до окупаційної влади прозвучало з донецької глибинки. Так, журналісти донецького корпункту одного з російських телеканалів вирушили в Старобешівський район і запитали у місцевих жителів, як їм живеться у складі «великої Росії». 

У відповідь наївні пропагандисти «русского мира» почули зовсім не те, що очікували: "Не живемо - виживаємо". "Доріг немає, від слова зовсім. Техніка страждає... Їздимо зі швидкістю черепахи - 20-15 кілометрів на годину... Дороги огидні, одні ями...", - розповіли водії рідкісних автобусів. Журналіст поцікавився, які ще проблеми хвилюють жителів району. Виявилося, що окрім відсутності транспорту та доріг у селах відсутня питна вода. «А ще потрібен фельдшерський пункт і аптека...», - не заспокоювалися герої сюжету. «Немає елементарного... Як тут жити і виживати?», - резюмувала одна з пенсіонерок. 

Ну, це, так би мовити, провінція... Може, в обласному центрі справи йдуть краще? Дійсно, медицина в Донецьку, якщо й викликає нарікання, але все ж далека від стану «не жити, а виживати». Однак залишається гострою проблема забезпечення місцевих жителів питною водою. Люди скаржаться, що вода, як і раніше, подається за графіком, рідко і з поганим напором. Ватажок «ДНР» Денис Пушилін заспокоює їх і запевняє, що «ситуація з водопостачанням... змінилася на краще».

За його словами, "запуск водоводу з Ростовської області дав змогу не допустити катастрофи через водну блокаду, яку влаштувала Україна, а також дав можливість розширити графік подачі води, який спочатку був "украй жорстким".

"Я нагадаю, з чого починалося. Коли ми змушені були економити максимально, ми подавали буквально на дві години раз на три дні воду. Для великих міст, звичайно ж, це дуже складно. Але зараз ми збільшуємо поступово цей графік", - “забув” нагадати глава окупаційної адміністрації, що “водна блокада” почалася після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

А ось жителі окупованої Макіївки скаржаться не тільки на вхід води в їхні квартири, а й на її вихід через систему каналізації.  "Добрий день. Центр Макіївки потихеньку перетворюється на каналізацію. Тече постійно з усіх люків. Скоро новий асфальт розмиє. Сморід страшний. Жесть якась. Якщо нормально не можете прочистити, поміняйте труби, зробіть хоч щось. Водоканал просто відключив телефон... Понад 14 днів течуть колодязі прибудинкової каналізації... Двір залитий каналізаційними стоками, які заповнюють ями в практично знищеному асфальтовому покритті нашого двору. Не допомагають звернення, як до Макіївського відділення, так і до Міністерства ЖКГ і будівництва ДНР", - аж почервоніли соціальні мережі від повідомлень про нечистоти в різних районах міста. 

...Мы напишем в Спортлото

Але, як то кажуть, не фекаліями одними живе «народна республіка». Жителі Донецька поскаржилися, що на одному з центральних проспектів міста - Ілліча - демонтували якісну тротуарну плитку. Показово, що її було покладено до футбольного чемпіонату Євро-2012, і до цього дня вона зберігалася в гарному стані. Але прийшли «визволителі» і вирішили зняти її і в буквальному сенсі закатати проспект Ілліча в асфальт. 

 

У соціальних мережах з'явилося безліч постів, що ганьблять честь і гідність окупаційної влади. "Хочемо звернутися до Пушиліна... Розкажіть нам, будь ласка, де це бачили, щоб зняти тротуарну плитку по проспекту Ілліча, а натомість закотати асфальтом... Ви на що перетворюєте місто, пане Голово. Це де таке бачено. Не повернете плитку на місце, пишемо на сайт Путіну В. В., нехай він знає, що у нас відбувається в місті", - з обуренням пишуть донеччани. Чомусь усі вирішили, що тротуарна плитка, яка залишилася після України, піде на благоустрій... Маріуполя. «Плитку Маріуполю! Там будівництво Велике! А взагалі з такими тендерами, прокуратурі є де попрацювати", - знайшли вони винного.

Можливо, той самий Маріуполь, куди нібито пішла краса і гордість проспекту Ілліча, міг би стати променем світла в темному царстві скарг на «русский мир». Не будемо стверджувати, що це та сама плитка, але і в Маріуполі після хвалебних промов про швидке і якісне відновлення, тротуари мають, м'яко кажучи, не дуже вигляд...      

Ну і вже зовсім дискредитували обіцяний рай на землі Донбасу головні інформаційні ресурси «ДНР» і «ЛНР». Начебто нічого не говорило, що щось може піти не так. Місцеві пропагандисти розповіли про те, що віце-прем'єр РФ Марат Хуснуллін провів нараду з ватажком «ЛНР» Леонідом Пасічником. Говорили про перспективи розвитку окупованого Донбасу, перераховували «досягнення», озвучували перспективи. А наприкінці наради російський чиновник візьми та й скажи, що «республіки» за рівнем життя зможуть досягти середньоросійських показників лише до 2030 року... І то, якщо розвиватимуться у 2-3 рази швидше, ніж зараз. А «Донецьке агентство новин» і «Луганський інформаційний центр візьми та надрукуй цей не дуже оптимістичний прогноз.

А справді, чого засмучуватися? Скільки там до 2030 року залишилося.... 

Статті

Донецьк
18.09.2024
13:18

У лікарнях грубіянять, а в аптеках продають крейду замість ліків. Донецький щоденник

На цій біді швидко навчилися заробляти місцеві ділки. Вони привозять невеликими партіями медикаменти з України та перепродають їх із потрійною накруткою. Але люди купують. Тому що змушені.
Світ
17.09.2024
18:00

«Росія зобов'язана вибрати другий варіант дій». Російські ЗМІ про Україну

У Росії для чинної влади небезпечно програвати війни, особливо коли тривалий час ця влада проводила паради і переконувала народ у непереможності рідної армії. Поразка викличе розчарування і втрату віри, але не в армію, а в політичне керівництво.
Луганськ
17.09.2024
10:40

Хліб, евакуація, 20 мешканців і зникла безвісти 82-річна Надія Омелянівна: будні вільної Луганщини 

Надія Омелянівна, швидше за все, пішла шукати місце, де можна спіймати мобільний зв’язок, щоб поговорити з сином (телефона у хаті не було, отже, ймовірно, вона взяла його з собою). І підірвалась на вибухівці. А тіло розтягали дикі звірі.
Всі статті