Кримський котел: місцеві мешканці заговорили про деокупацію Криму

Вранці 8 жовтня трапилося те, чого кілька місяців боялися жителі окупованого Криму – було підірвано міст, що з'єднує півострів з РФ.

"Це стало справжнім шоком для всіх кримчан. Ми, звичайно, розуміли, що українці лякають підривом Кримського мосту, але до кінця ніхто в це не вірив. Нас запевнили, що це найзахищеніший об'єкт і з ним нічого не станеться. І тут не просто підірвали, а вивели його частково з ладу. Та ще й у день народження володимира путіна. Це що виходить, Збройні сили України справді можуть дістати до будь-якого об'єкта, і ми скрізь у небезпеці!?", - розповіла " ОстроВу " мешканка Сімферополя Катерина.

Внаслідок вибуху частина автомобільного полотна пішла під воду, а залізнична гілка зазнала серйозних пошкоджень. Незважаючи на це, росіяни протягом доби відновили рух мостом, але в обмеженому вигляді.

Тепер там дозволено проїжджати лише легковому автомобільному транспорту за дотримання невеликої швидкості руху. Крім того, всі машини тепер піддаються ретельному огляду, через що пропускна спроможність моста впала в кілька разів.

"Зараз усіх стали дуже сильно шмонати, особливо на в'їзд до Криму. Черги стоять по кілька кілометрів, швидкість просування низька. Росіяни розгорнули пункти харчування, щоб водії сильно не обурювалися. Ходять чутки, чи це просто гумор, що тут скоро розгорнуть мобільний військкомат, чого даремно стояти", - розповів "ОстроВу" мешканець півострова Михайло, який вже після підриву моста повертався з РФ до Євпаторії.

Черга з машин на виїзд із Криму, 10 жовтня

Що ж до залізничного полотна, то, за інформацією "ОстроВа", пасажирські поїзди ходять, але їх розклад було трохи відкорегований. Додаткові поїзди було скасовано. Що ж до вантажних перевезень, то, за словами співрозмовників нашого видання з Криму, вони поки що не здійснюються.

Полковник запасу, військовий експерт Роман Світан звертає увагу на те, що військові перевезення найближчим часом не зможуть йти автомобільною частиною Кримського мосту . Це дуже сильно допоможе українським військовим на фронті, адже все південне російське угруповання отримувало боєприпаси та техніку саме з Криму.

"Єдина нитка, яка живила Крим у військовому плані, йшла через Кримський міст. Основний потік йшов залізницею, невелика частина – фурами. Зараз автомобільним транспортом нічого військового до Криму не їздитиме. Один проліт мосту впав, другий – тримається" на соплях і може обвалитися в будь-який момент. Тому по ньому не пустять нічого важкого – ні автобус, ні фуру. Значить вже можна ставити "хрест" на автомобільному мості для військових перевезень, - розповів він.

"ОстроВ" розбирався, які є версії підриву мосту, що про це думають жителі окупованого півострова і чому розмови про можливе "повернення в Україну" почали голосніше звучати в Криму.


Що сталося

Існує дві основні версії того, що трапилося на Кримському мості. Перша (вона ж офіційна російська) – це підрив автомобіля, який прямував мостом. Друга – ракетний удар.

І хоча немає відеодоказів того, що це був приліт ракети, військовий експерт Роман Світан наголошує саме на цій версії. За його словами, на це вказує характер вибуху та ступінь пошкодження мосту. Крім того, зазначає полковник запасу, Україна має для цього необхідне озброєння.

"У нас є ракети "Гарпун" і "Нептун", які могли відпрацювати міст. Ті ж модифіковані "Гарпуни" SLAM б'ють на відстань до 280 км, "Нептуни" - до 300 км. Наприклад, ЗСУ могли їх випустити з Гуляйполя ( Запорізька область), і вони долетіли б до Кримського мосту", - розповів він "ОстроВу".

За його словами, вибух автомобіля не мав зірвати дорожнє полотно. Якщо ж це була машина (чого не можна виключати), то якість Кримського мосту залишає бажати кращого.

Для порівняння можна згадати Антонівський міст у Херсонській області, який обстрілюється вже кілька місяців з американських HIMARS , але й досі стоїть. Більше того, внаслідок масованих обстрілів Києва 10 жовтня встояв навіть пішохідний міст Кличка, що породило багато мемів.

Пішохідний міст у Києві та Кримський міст

"Якщо міст збудований якісно, то вибух машини не зірвав би прольоти. Якщо вибухівка знаходилася за півметра від поверхні, вона не могла вдарити по полотну з такою потужністю, щоб воно злетіло. Відповідно, машина могла зірвати балку тільки в тому випадку, якщо вона була неправильно встановлена. Росіяни люблять красти на залізі та бетоні, і це будівництво, швидше за все, не стало винятком", - пояснив Роман Світан.

Військовий експерт Олег Жданов, у свою чергу, висунув три ймовірні версії вибуху на Кримському мосту. За його словами, це міг бути підрив вантажівки, підрив мосту або ракетний удар .

"Є три сценарії вибухів на Кримському мості. Найімовірніший і медійний сценарій з боку РФ – це підрив фури під час її руху мостом, що призвело до обвалу дорожнього покриття та пожежі цистерн. Другий – це підрив самого мосту, тобто він міг бути заздалегідь замінованим. Третя версія - ракетний удар. І ця версія не розглядається російською стороною", - вважає експерт.

Олег Жданов також схиляється до версії, що це міг бути ракетний удар.

"Судячи з відеозаписів моменту вибуху, зокрема, запису відеореєстратора машини, яка їхала мостом, чути по звуку, що це була ракета. Щось прилетіло... Якщо це справді була ракета, то це ще й важливий сигнал для РФ, і наша величезна перемога", - вважає він.

Військовий експерт Роман Світан наголошує, що Росії невигідно визнати, що це була ракетна атака з боку ЗСУ. Тоді російській владі доведеться констатувати неспроможність своїх розхвалених систем ППО.

Якщо ж зупинитися на офіційній (з погляду РФ) версії про підрив вантажівки, виникає багато питань про те, як її пропустили на міст. Роман Світан висунув версію, що машина могла перевозити військовий вантаж і таким чином спокійно пройти всі перевірки та не викликати підозри.

За його словами, про те, що насправді сталося на Кримському мості, на 100% знають лише організатори та російська сторона, яка вже провела всі необхідні експертизи. Очевидно, що ми не можемо довіряти версії ворожої сторони, тому доведеться запастися терпінням та дочекатися заяв надійніших джерел.

Друге важливе питання – хто це зробив? У цьому випадку також існує кілька версій, кожна з яких має право на життя . Перша – підрив є роботою українських спецслужб чи військових, друга – це справа рук російських спецслужб.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк дотримується другої версії та відкидає будь-яку причетність України.

"Це конкретний матеріальний прояв конфлікту між ФСБ/ЧВК з одного боку та Міноборони/Генерального штабу РФ з іншого", - заявив він.

За його словами, такий серйозний промах тепер дозволить військовому відомству країни-агресора звинуватити ФСБ у майбутніх поразках на півдні України.

"Як все відбувалося: автомобільна фура з Краснодарського краю, юрисдикція – російська. Далі "синхронізація" зі спаленим ешелоном і сам вибух. Коли це полотно впало – ви бачили, що вибух був не лише із зовнішнього боку, а й у опорах. Все свідчить про підготовку саме росіянами, тому що все під наглядом було і потрібно було відвернути увагу», – сказав він.

Цю версію не виключає також Олег Жданов.

"Війна силових структур призвела до того, що одна силова структура вирішила дуже напаскудити іншій. Але це її не врятувало. Я маю на увазі війну Міністерства оборони і ФСБ РФ", - вважає він.

Полковник запасу Роман Світан у свою чергу виключає цю версію і наполягає на тому, що це справа рук української сторони. За його словами, це могли зробити або Збройні сили України (якщо це була ракетна атака), або наші спецслужби.

"Якби одна з російських спецслужб зробила таке, вони б уже висіли на ліхтарних стовпах Червоної площі. Військова, політична та економічна шкода від такої диверсії є вбивчою для росіян. Це удар по всьому відразу. І таке вирахували б дуже швидко. Я думаю, що росіяни вже через пару годин після вибухів у подробицях знали, що сталося. Це 100% наших рук справа. Якщо це була ракетна атака, то це ЗСУ, якщо підрив машини – СБУ, Служба зовнішньої розвідки чи ГУР", - сказав він "ОстроВу".

Співрозмовники нашого видання у команді президента також схиляються до того, що за підривом Кримського мосту стоять українські спецслужби.

"У нас у партійних чатах розгорілися цілі дискусії, хто ж це зробив. Для нас це стало справжньою несподіванкою. І досі ніхто не може точно сказати, хто і як це провернув. Запитуємо безпосередньо в Арахамії (глава фракції "Слуга народу", - ред.), а він тільки підморгує і каже, що ми офіційно цю тему не коментуємо. І знову висилає смайлик що підморгує. Судячи з тонів і настроїв, це все-таки зробили наші, точних подробиць не говорять", - розповів "ОстроВу" співрозмовник у монобільшості.

Про те, що організаторами підриву Кримського мосту можуть бути спецслужби України, пише видання Washington Post із посиланням на джерело в українському уряді.

Офіційна версія Кремля полягає в тому, що організатором підриву є Головне управління розвідки України та його керівник Кирило Буданов. Офіційний Київ, у свою чергу, як і раніше, не коментує свою причетність до інциденту.

Якщо підрив мосту був роботою українських спецслужб чи ЗСУ, то рано чи пізно удари повторяться і його буде виведено з ладу, зазначає військовий експерт Олег Жданов.

"якщо знайшли засіб дістати до цього мосту, то йому більше не жити. Ці прольоти будуть добиті. Якщо почнуть ремонт – ще раз добьють. Згадайте Антонівський міст. Вважайте, що це була генеральна репетиція, тільки там були HIMARS, які не могли зруйнувати проліт, а тут щось дуже потужне, що знесло кілька прольотів автомобільної частини", - вважає експерт.



Реакція у Криму

Напрочуд спокійна реакція була у окупаційної "влади" Криму. Замість звинувачень та прокльонів у бік України вони лише видавали сухі заяви про те, що ступінь пошкодження мосту не така вже й значна, що все дуже швидко відновлять і далі в такому дусі.

Навіть Дмитро Медведєв, який погрожував нам "судним днем" у разі атаки на Кримський міст, мовчав кілька днів і зробив заяву лише після масованих атак РФ по території України. Але й тоді він нічого не сказав про підрив мосту. Складається враження, що тему хочуть максимально замовчати та перебити її іншими "гучними" подіями .

Такою подією стала масована ракетна атака українських міст вранці 10 жовтня. Російські пропагандисти відразу забули про міст і переключилися на смакування наслідків ударів, внаслідок яких українці на якийсь час залишилися без електроенергії, зв'язку та води.

Кримська окупаційна влада теж не стояла осторонь.

"З самого ранку добрі новини: підходи до проведення спеціальної військової операції змінені. Говорив з першого дня СВО, що якби такі дії зі знищення інфраструктури ворога робилися щодня, то ми вже в травні все закінчили б і київський режим був би розгромлений. Сподіваюся, що тепер темпи операції зменшуватись не будуть", - написав радісний пост так званий "голова" Криму Сергій Аксьонов.

За словами мешканців окупованого півострова, перші дні після підриву мосту всі кримські ЗМІ тільки й робили, що розповідали про те, що нічого страшного не сталося, що могло бути набагато гірше, що великий міст вистояв, хоча "мав повністю впасти".

"Це неможливо було слухати. Поки ми всі чекали на відповіді, як таке могло статися і хто винен, нам розповідали казки про те, що все не так погано і могло бути набагато гіршим. Хтось із місцевих навіть пустив чутку, що вибухівку везли в велике місто, щоб там підірвати і було б багато загиблих людей, і як нам пощастило, що вибух стався в майже безлюдному місці. Тож, вся увага була прикута до усунення наслідків і запуску руху. Жодного слова про те, хто пропустив машину і як таке могло статися. Принаймні від місцевих ми цього майже не чули", - розповіла нашому виданню мешканка Севастополя Раїса Омелянівна.

За словами співрозмовника з Євпаторії Сергія, ситуація змінилася у понеділок після перших повідомлень про масовані атаки на українські міста. За його словами, місцеві ЗМІ відразу перейшли на тему "помсти за міст" .

"Хтось навіть сказав, що ось подивіться, росіяни довго запрягають, але швидко їдуть. І почалися розмови про відплату та справедливість. Я такого ще не пам'ятаю, щоб у нас так відкрито раділи та визнавали, що б'ють не по військових об'єктах, а по підстанціях, позбавляючи мирних людей тепла та світла. З усіх щілин у нас почали смакувати подробиці про те, як Львів сидить без світла, як у Дніпрі немає води і так далі. Кожному постраждалому місту приділили увагу. А за міст забули. Все, нічого не було. Найголовніше – це енергетичний колапс України", - розповів він.

Але головне, що сьогодні хвилює місцевих мешканців, це те, на що варто очікувати в майбутньому. Вони слушно ставлять питання: якщо Україна змогла дотягнутися до Кримського мосту, то вона може завдати ударів по будь-якому об'єкту на півострові?

"Чому в нас не кажуть, що буде далі? Спочатку аеродром у Саках, потім Джанкой, потім постійні ППО, зараз міст. Виходить, що недосяжних цілей для ЗСУ немає. І що робити місцевим жителям? У нас про це мовчать. Мовляв, дивіться , як ми бомбимо Україну і насолоджуйтесь. А нам начхати на Україну, нас цікавить своя безпека. Чому ми радіємо, що Львів залишився без світла? Так вони завтра вдарять у відповідь, і ми залишимося без світла і тепла . Але нас навіть не намагаються заспокоїти, що все буде добре, що оборона та заходи безпеки посилені", - каже мешканка Севастополя Світлана.

За її словами, у Севастополі на кожному розі розташована військова база, яка теоретично може стати об'єктом для атаки, і місцеві жителі стали цього серйозно боятися. Наразі ажіотаж у супермаркетах та на заправках пройшов, але на ринках люди продовжують скуповувати продукти першої необхідності (борошно, цукор, консерви) у великих кількостях. Інша категорія людей, за її словами, планує виїхати з Криму до родичів та знайомих у РФ.

Ну і найновіші теми розмов, які з'явилися після підриву мосту, стосуються того, що робити, якщо Україна зможе повернути собі Крим.

"Люди всі чудово розуміють і бачать. Коли Україна говорила, що дотягнеться до мосту, ми всі тут сміялися і жартували про "судний день". Дотягнулася. Україна також каже, що поверне Крим чи не наступного року. Нам далі сміятися? Розмови пішли. Вони поки що носять характер "не дай бог", але це тільки початок. Після того, що трапилося з мостом, у нас вже немає права сміятися з погроз України, навіть з найнереалістичніших. Ось, що ви зробили", - резюмувала кримчанка.

Андрій Андрєєв, "ОстроВ"

Статті

Країна
09.11.2024
12:17

Підвищення тарифів на комуналку, борги та підготовка до опалювального сезону. Інтерв'ю з експертом у сфері ЖКГ Олегом Попенком

У червні 2024 року українці вже пережили зростання цін на електроенергію (на 64%), а згідно з "інфляційним звітом" Національного банку України, з 2025 року розпочнеться "поступове приведення тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів".
Країна
08.11.2024
09:00

Біженці з України: чому їм більше не раді в ЄС

Зміна європейської громадської думки щодо прийому українців, які тікають від війни, співпала зі скороченням для них гуманітарної допомоги, яку виділяють уряди країн ЄС. У такий спосіб європолітики відреагували на "соціальний запит" своїх виборців.
Країна
07.11.2024
10:54

Хочеться, щоб тепло було не тільки на душі. Як Дніпропетровщина розпочала опалювальний сезон

Критично важливі об’єкти продовжують забезпечувати генераторами – закривати цю потребу допомагають міжнародні партнери. На підприємствах тепло- та водопостачання створили запас палива.
Всі статті