«Херсон віддавати не збираємось. Це абсолютно точно». Російські ЗМІ про Україну

Минулого тижня гучним скандалом стала стаття в газеті «Аргументы и факты» помічника секретаря Ради безпеки Росії Олексія Павлова. Той зарозуміло проголосив відверту маячню про необхідність «проведення десатанізації України». А обґрунтовуючи свої ідіотські домисли, принагідно обізвав сектою єврейський релігійний рух «Хабад Любавич». В результаті начальнику Павлова, секретарю Ради безпеки РФ Миколі Патрушеву, довелося як першокласнику публічно вибачатися...

«Десатанізація та дешайтанізація»

Ганебно проваливши весняний бліцкриг під прапорами «денацифікації» та «демілітаризації» України, кремлівські ідеологи вигадали до осені нову фішку – «десатанізацію» України. Озвучити новий курс кремль виштовхнув у пресу помічника секретаря Ради безпеки Росії Олексія Павлова. І ось він уже видає «Аргументам і фактам» статтю, в якій розповідає, як «з продовженням спецоперації в Україні з'являється все більше підтверджень того, що найбільші звірства на території Донбасу та інших російськомовних регіонах України багато років творили фанатики, засліплені ідеями, далекими від здорового глузду, моралі та традиційних релігійних навчань».

«З 1990-х років в Україні множилося число представників релігійних сект. Потужним поштовхом для цього став держпереворот у Києві 2014 р. Посаджені Вашингтоном у владні крісла виконавці реалізовували завдання, що сипалися через океан. Одна з них – переформатувати розум українських громадян, змусити їх відмовитися від багатовікових традицій, заборонити справжні цінності, які несуть православна віра, іслам та іудаїзм. Використовуючи мережеві маніпуляції та психотехнології, нова влада перетворила Україну з держави на тоталітарну гіперсекту. Причому можновладці в Києві першими перетворилися на войовничих фанатиків, чиї погляди прямо протилежні поглядам нормальних людей», - мовить Павлов.

При цьому він влаштовує «прання» екс-главі Верховної Ради Олександру Турчинову та екс-прем'єр-міністру України Арсенію Яценюку. Турчинова Павлов називає «пастором церкви неоп'ятидесятників «Слово життя», а Яценюка – «хаббардистом, послідовником Церкви саєнтології, забороненої у Росії тоталітарної секти».

«Ігор Коломойський – любавицький хасид, хабадист, прихильник ультраортодоксального релігійного руху. Головним життєвим принципом любавичських хасидів є перевага прихильників секти над усіма націями та народами. До цього руху належить і низка інших українських олігархів, зокрема Віктор Пінчук – зять другого президента України Кучми, автора книги «Україна – не Росія», – заявляє Павлов.

Він пускається на «історичні» екскурси, переконуючи, що «православна Україна перетворилася на розсадник сект», коли «ще на початку XX ст. духовний натхненник майбутнього ОУН Дмитро Донцов заявляв, що положення його ідеології не вимагають доказів – або ти в них віриш, або ти ворог», а «прабатьком українського неоязичництва був Володимир Шаян».

«У 30-ті роки минулого століття він нібито отримав «духовне одкровення». Потім, призначивши себе «волхвом», сколотив язичницьку секту «Рідна віра». У роки Великої Вітчизняної війни приєднався до українських нацистів з ОУН, а пізніше втік до Німеччини, де продовжив поширювати свої навчання. Його проповіді являли собою стандартний для неоязичників вінегрет із давньослов'янських богів, аріїв та вигаданих на колінці ритуалів. Все це було приправлено махровим українським нацизмом, у найкращих традиціях якого Росія розглядалася виключно як окупант», - запевняє Павлов.

«Прапор підхопив Лев Силенко, який узяв собі звучний псевдонім - Лев Тигрович Орлігора. У роки війни працював на націоналістів, а втікши до Канади, написав своє віровчення у вигляді історіософського фоліанту «Велика віра», створив РУН-віру («рідна українська національна віра»), заклавши в її основу якусь «Українську імперію»... 1991 р. відділення організації почали з'являтися в Україні. Її адепти регулярно писали листи до президентів Кравчука, Кучми та Ющенка з вимогами закрити християнські храми, відмовитися від православ'я. А викладачі Львівського університету пішли ще далі, розробивши програму курсу «Релігієзнавство», куди було включено глибоке вивчення РУН-віри», – переказує кремлівські тези Павлов.

Він припускає, що «точна кількість сект на Україні невідома», але однозначно впевнений: «рахунок йде на сотні». «Серед них – Об'єднання рідновірів України, «Родобожжя», «Білий молот», «Перунова рать», «Мокоша», «Білий хорт», «Великий вогонь», «Внуки Велеса» тощо. Дажбога, Велеса та Перуна скріплює калька з неоязичницьких культів Третього рейху, а також махровий націоналізм, що прикривається пошуками «справжньої давньої віри». До речі, націоналістичні формування типу «Азова», «Айдара», «Торнадо», «Кракена» та інших відкрито використовують рунічний тризуб і Чорне сонце - символи окультних практик СС...», - проголошує помічник Патрушева.

Принагідно Павлов стверджує, що «київський магазин з яскравою назвою «Відьмин котел» з початку спеціальної військової операції за чималі гроші пропонує покупцям зробити ритуал «наведення псування» на росіян. Причому весь цей сатанізм знаходить живий відгук та підтримку офіційної української влади».

Нарешті, Павлов дійшов головного висновку: «Вважаю, що з продовженням спеціальної військової операції стає дедалі більш нагальним проведення десатанізації України, або, як влучно висловився голова Чеченської Республіки Рамзан Кадиров, її «повної дешайтанізації».

Маячня Павлова, звичайно, обурила головного рабина Росії Берла Лазара, який, як процитували ЗМІ РФ, «дуже жорстко охарактеризував опубліковані Павловим тези і зазначив, що просто проігнорувати їх «не дозволяє займаний ним пост».

«Водночас Лазар нагадав, що рух Хабад «є не «сектою», а легітимною школою іудаїзму та найбільшим рухом у рамках хасидизму», - погоджуються російські ЗМІ, а ті ж «Аргументы и факты» акцентують, що «секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев вибачився за виступ свого помічника Олексія Павлова».

«У своєму зверненні, опублікованому в «АиФ», секретар Ради безпеки зазначив, що у статті Павлова «містилися помилкові рядки про любавичських хасидів», вибачився і зазначив, що «дане трактування відображає особисту точку зору О.Павлова, і ні в у жодному разі не є офіційною позицією Ради безпеки», - виправдовується разом із Патрушевим «АиФ».

«Ми до цього воювали досить акуратно»

Урядова «Российская газета» звично надає трибуну кремлівським пропагандистам, у ролі якого цього разу виступає «військовий експерт» Олексій Леонков. Той виступає із доказовими тезами, чому «Херсон наші військові віддавати не збираються».

Виправдовуючи провал Кремля з бліцкригом в Україні, Леонков намагається на «прикладі Херсона» одразу переконати, що «характер спеціальної військової операції зараз докорінно зміниться».

«Обставини складалися так, що без змін стратегії воювати було неможливо. Воювати однією рукою російській армії, м'яко кажучи, було не з руки. З українського боку почали нахабнішати, їхні тактичні наступи показували те, що нам потрібно було змінювати не лише тактику, а й стратегію. Після того, як вони зовсім нахабніли і почали влаштовувати теракти, стало зрозуміло, що потрібно було визначатися зі статусом та подальшою долею тих територій, які ми звільнили. Тому запровадження воєнного стану було неминуче. Це потрібно було робити. Як і вводити часткову мобілізацію. Я думаю, що ці два пункти - часткова мобілізація та військовий стан - виявилися абсолютно несподіваними як для наших зовнішніх ворогів, так і для внутрішніх, які намагалися затягнути країну в інший бік», - розмірковує «військовий експерт».

Він запевняє, що «військовий стан дає нашій армії можливість застосовувати будь-яку зброю, крім ядерної, хімічної та бактеріологічної».

«Ми до цього часу воювали досить акуратно, обмеженими засобами за певними цілями. Використовували із усіх видів озброєнь приблизно одну третину. Чомусь соромилися масштабного застосування комплексів радіоелектронної боротьби. Соромилися ними впливати на супутники Ілона Маска, навігаційні супутники. Тепер це почало відбуватися. Також ми не чіпали критичну інфраструктуру України. Наразі атаки на енергооб'єкти йдуть щодня. І це лише початковий етап», - запевняє Леонков.

При цьому він наголошує, що тепер «промисловість Росії посилено працюватиме на оборонку, все відбуватиметься оперативно, все вирішуватиметься швидко з мінімумом міжвідомчих процедур».

«...Переконаний, що Херсон наші військові віддавати не збираються. Це абсолютно точно. Евакуація мешканців міста відбувається тому, що військовим простіше воювати, коли в них за спиною немає мирного населення. Тоді Херсон можна перетворити на місто-фортецю. Зараз Україна на цьому напрямі намагається накопичити багаторазову перевагу у живій силі та військовій техніці. Постійно йде промацування слабких місць у нашій обороні. На удар можна очікувати найближчим часом. Дуже ймовірним є сценарій ведення в Херсоні міських боїв. Не виключено, що сигналом до атаки ЗСУ стане руйнація греблі Каховської ГЕС, яку ЗСУ постійно обстрілюють», - доводить Леонков.

Він вважає, що «як протидія такому розвитку подій ми здатні всерйоз вдарити по критичній інфраструктурі».

І лицемірно проголошує: «Влаштувати в Україні повний блекаут. Наразі удари завдаються для того, щоб сильно послабити промислову складову України, проте немає мети повністю відключити її від електрики. Якщо Україна влаштує техногенну катастрофу на ГЕС, то по її критичній інфраструктурі буде завдано масштабного удару, з яким вона навряд чи зможе впоратися».

«Переконати нас буде дуже складно»

Ще одне прокремлівське видання - газета «Взгляд» - розмірковує, «чому Україна вирішила зірвати "зернову угоду", чим Росія відповість на такий крок і чи є шанси на реанімацію угоди».

«Взгляд» цитує якогось «політолога та економіста» Івана Лізана, який вважає, що призупинення зернової угоди «піде на користь навіть самій Україні».

«По-перше, зерно має залишитися в Україні для забезпечення її внутрішніх потреб через падіння врожаю майже вдвічі та ризик зриву сівби озимих культур. По-друге, гроші від угоди українським фермерам-виробникам так і не дісталися: зростання їх доходів з лишком компенсовано різким подорожчанням ПММ, ЗЗР та добрив. Виграли власники елеваторів та зернових терміналів у трьох портах, а також мережу перекупників, які ділилися грошима з київською владою», – запевняє Лізан.

Якийсь політолог Марат Баширов у розмові зі «Вглядом» запевняє, що «українська влада пішла на явне порушення умов угоди, атакувавши кораблі Чорноморського флоту, які забезпечують безпеку проходу продовольчих барж». «Це спричинено тим, що їх зовсім не турбує гуманітарний аспект. Вони не думають про те, що позбавляють найбідніші країни продуктів харчування, їм це просто не цікаво. Крім того, не можна виключати й того, що вони просто виконали наказ із Лондона, взагалі не думаючи про наслідки», – заявляє Баширов.

І додає: «Зараз багато країн намагатимуться реанімувати «зернову угоду». Туреччина вже зайнялася так званою телефонною дипломатією. Але я вважаю, що на суть реакції Росії це не вплине. Для нас історія з правочином, здається, закінчилася. Якщо комусь потрібне зерно, нехай купують у Росії».

Ну а російський «сенатор» Володимир Джабаров, розмірковуючи про доцільність реанімування «зернової угоди», заявляє очікуване: «Захід уже не один рік не виконує свої обіцянки та зобов'язання. Вони відтягували реалізацію Мінських угод. Вони ж проводили мирні переговори у Стамбулі, щоб виграти час на підготовку української армії та наситити її новими видами зброї».

«Є інформація про те, що у підготовці атаки на наші кораблі брала участь Британія. Також ми маємо докази причетності британців до вибухів на «Північних потоках». По суті, руку британських та американських спецслужб ми відчуваємо постійно, але спеціалізуються вони, як правило, на таємних операціях та терористичних актах», – наполягає Джабаров, який у молодості закінчив школу КДБ.

«Після цього переконати нас у необхідності відновлення «зернової угоди» буде вкрай складно. Звичайно, ми вислухаємо пропозиції Заходу, але з особливою ретельністю думатимемо – приймати їх чи ні, оскільки в кожній їхній ініціативі потрібно шукати подвійне дно. Загалом тепер Заходу потрібно самому шукати виходи з цієї ситуації», – зарозуміло підсумовує Джабаров.

«Три плани Росії та одна Одеса»

Газета «Московский комсомолец» повідомляє, що Путіним «розкрито подальші сценарії спеціальної військової операції (СВО)».

«МК» акцентує, що «відповідаючи на запитання угорського репортера про те, яку візу доведеться оформляти через кілька років для поїздки до Одеси – російську чи українську – російський лідер відповів: «Як відомо, Одеса була заснована Катериною II, і навіть крайні націоналісти не наважуються знести пам'ятник засновниці міста. Одеса може бути і яблуком розбрату, і символом вирішення конфліктів, і символом знаходження якогось вирішення всього, що зараз відбувається».

«Що мав на увазі Путін, говорячи про роль Одеси як символу розв'язання конфліктів? Чи має президент конкретний військово-політичний план, в якому чорноморське місто зіграє якусь важливу для завершення СВО місію?», - ставить питання прокремлівський «МК», а за відповідями дивним чином звертається до того ж «військового експерта» Олексія Леонкова, який вище викладав свої думки урядовій «Російській газеті».

«Було поставлено три стратегічні цілі. Перша – створення сухопутного коридору з Кримом. Цю мету виконано. Друга – сухопутний коридор із Придністров'ям. Тут саме ключова роль виділяється Одесі. Нарешті, третя мета – сухопутний коридор до Угорщини», - заявляє Леонков, який уже пообіцяв, що Херсон Росія точно не здасть.

На його думку, «кампанія на території України триватиме всю зиму та весну. Саме в цей період може вирішитись доля Одеси».

При цьому Леонков підкреслює, що «тривалість бойових дій залежить від військової допомоги НАТО режиму Зеленського».

«Україна на 95% - дотаційна країна, вона тримається лише на військовій допомозі НАТО. США можуть будь-якої миті цю допомогу припинити, тоді київський режим звалиться. На тлі майбутньої зими і того факту, що ми знищуємо енергетичну та транспортну системи України, наші завдання можна здійснити», - обіцяє Леонков.

І будує стратегічні плани: «Нам необхідно відсувати лінію фронту. Якщо зараз вона прострілюється умовно на 150 кілометрів углиб, саме на цю відстань як мінімум нашим військам треба йти вперед. У цьому плані Миколаїв точно потрапляє до тієї зони, куди нам треба просунутися, а там і до Одеси подати рукою».

У свою чергу, кремлівський політолог Сергій Марков у коментарі для «МК» робить «акцент не на відповіді Путіна, а на тому, про що президент не сказав».

«Питання угорського журналіста складалося з двох частин. Спочатку він запитав про те, чи розраховував російський президент на те, що через вісім місяців СВО триватиме. І вже потім поставив питання про Одесу. Мені здається, Путін так довго говорив про Одесу, щоб використати цей час для роздумів – чи відповідатиме на першу частину питання. І зрештою не відповів», - каже Марков.

«З політичної точки зору, Одеса може стати головною метою зимової кампанії російських Збройних сил, - прогнозує Марков. - Одеса - російське місто, яке при українській владі прийшло в жалюгідний стан. В Одесі все занепало, вони не можуть навіть упорядкувати ЖКГ. Одеса - місто хороше, але без Росії воно розвалиться».

Марков пропонує «два сценарії подальшого розвитку подій»: «За позитивного розкладу одесити вийдуть на референдум і вирішать свою долю за прикладом ЛНР, ДНР, Херсонщини та Запоріжжя. У цьому випадку справді можна буде говорити про якийсь компроміс та роль Одеси як «міста мирних рішень».

«Хотілося б, щоб за таким сценарієм пішла не лише Одеса, а й Харків. Адже це теж споконвіку російське місто. Якщо ж про мирне рішення мови не буде, ми все одно їх заберемо – силою», - лякає кремлівський політолог.

Огляд підготував Михайло Карпенко, ОстроВ