Електронний реєстр військовозобов'язаних: чи будуть онлайн-повістки?

Найближчим часом в Україні має повноцінно запуститись електронний реєстр військовозобов'язаних, який націлений на спрощення процесу мобілізації. Ба більше, вже готуються зміни, які дозволять співробітникам військкоматів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) отримувати більше відомостей про військовозобов'язаних із різноманітних реєстрів. Наприклад, якщо людина колись залишила свій номер мобільного телефону або електронну пошту під час підписання декларації із сімейним лікарем, ця інформація автоматично потрапить до електронного реєстру.

Насправді закон "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" ухвалили в Україні ще у березні 2017 року, але досі він не був повноцінно запущений.

"В даний час це несуттєво вплине на процес мобілізації, оскільки повістка вважається врученою тільки особисто в руки та під підпис. Тобто до Вайбера або на електронну пошту ніхто не почне надсилати повістки. Поки що це лише перший крок для впорядкування процесу. Це допоможе зрозуміти, хто і де точно живе, щоб можна було якісніше виписати повістки за місцем проживання та роботи. А далі вже дивитимуться, наскільки це допоможе процесу мобілізації, який уже кілька місяців пробуксовує", – запевнив «ОстроВ» один з українських парламентаріїв.

Про проблеми з мобілізацією в Україні говорять дедалі частіше. Наприклад, нещодавно начальник Полтавського обласного ТЦК підполковник Віталій Бережний заявив, що у Полтаві за вересень план з мобілізації виконано на 13%. Та й відео із жорсткими затриманнями на вулицях молодих людей та доставкою їх у військкомати стали звичайним явищем.

Про те, що держава готується вжити заходів, щоб врегулювати питання з уникненням мобілізації, заявила заступниця міністра оборони Наталія Калмикова.

"На жаль, дуже багато людей (це вимірюється в десятках, сотнях тисяч людей), які створюють для себе умови, щоб уникнути мобілізації. Також готуються зміни до нормативно-правових актів, які допоможуть урегулювати це питання", – заявила вона.

За її словами, вже підготовлено пропозиції про зміни до законопроекту щодо обліку військовозобов'язаних.

"Для того, щоб люди могли проходити ВЛК, а також усі процедури щодо мобілізації за місцем проживання. Наразі тривають фінальні погодження з концептуальних питань для того, щоб можна було вносити зміни до закону України та нормувати питання обліку військовослужбовців", – розповіла Калмикова.

Але повернемося до Електронного реєстру військовозобов'язаних, який, за словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, вже запущено та наповнено інформацією більш ніж на 90%. Повноцінно Реєстр має запрацювати орієнтовно наприкінці листопада – на початку грудня.

Дані для Реєстру

Про те, що Міністерство оборони збирається переводити в електронний вигляд всю інформацію про військовозобов'язаних, заявив голова відомства Рустем Умеров у своєму виступі на пленарному засіданні Верховної Ради.

"ВЛК (військово-лікарські комісії, – "ОстроВ"). Ця абревіатура в сьогоднішньому розумінні має залишитися в минулому. Завдання: цифровізувати всі процеси, запустити єдиний реєстр призовників, який унеможливить будь-які корупційні ризики. Digital. Все, що можна оцифрувати, повинні оцифрувати. Вся інформація про воїна має бути в digital: електронний військовий квиток, цифровізація ВЛК та шпиталів, електронний журнал, звіт для військових", – сказав він.

У рамках цих намірів запускається Єдиний реєстр.

Згідно з чинним законом, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів – автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збору, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення військового обліку громадян України;

2) забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями про виконання ними військового обов'язку.

Власником Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками – Генеральний штаб ЗСУ, СБУ та Служба зовнішньої розвідки України.

Для формування бази використовують:

- дані реєстру виборців України – Центральна виборча комісія має надати Міноборони інформацію про всіх громадян 18-60 років (за винятком даних щодо не військовозобов'язаних осіб).

- відомості з інших держорганів: Нацполіції, Державної судової адміністрації, Офісу генпрокурора, Пенсійного фонду, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства освіти, Держприкордонслужби, Державної податкової, міграційної служб.

На цей момент до Реєстру вносять персональні та службові дані про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Зазначається, що згода громадян на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна (ст.6 Закону).

До персональних даних належать:

- прізвище, ім'я, по батькові;

- дата та місце народження;

- стать;

- місця проживання та перебування;

- відомості про батьків (усиновителів), опікунів;

- відомості про сімейний стан та членів сім'ї;

- реквізити паспорта громадянина та закордонного паспорта;

- відомості про громадянство;

- відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання її зниклою безвісти;

- дані про визнання особи недієздатною;

- дані про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- оцифрований образ обличчя людини;

- дані про дату виїзду за межі України та дату повернення;

- відомості про освіту та спеціальність;

- відомості про стан здоров'я;

- інформація про притягнення до кримінальної відповідальності;

- дані про розгляд судом кримінальної справи, вирок;

- дані про наявність чи відсутність судимості;

- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).

До службових даних належать відомості про виконання військового обов'язку (проходження військової служби; участь у бойових діях; участь у міжнародних операціях з підтримки миру та безпеки; виконання військового обов'язку у запасі).

Незважаючи на те, що закон було ухвалено шість років тому, сам Реєстр на повну силу ще не запрацював. Формально його було запущено 28 березня 2022 року.

Заступниця голови парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони Мар'яна Безугла каже, що електронний реєстр військовозобов'язаних та призовників "Оберіг" готовий уже на 90%. «Далі працюємо з Мінцифрою, щоб пов'язали інші реєстри з цією базою даних", – сказала народна депутатка.

За словами Безуглої, "Оберіг" має запрацювати восени – такий план проєктної команди.

Зміни

У вересні 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №10062 "Про вдосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії військового стану".

По суті, документ вносить низку важливих змін до чинного закону "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів".

По-перше, пропонується розширити перелік персональних даних, які будуть у Реєстрі. Наприклад, там вказуватимуться номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти військовозобов'язаних (за нинішньої версії закону такого немає). Крім того:

- відомості про статус ветерана війни;

- відомості про володіння іноземними мовами;

- відомості про дозвільні документи про право на володіння та користування зброєю;

- відомості про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації;

- відомості про документи, що дають право громадянинові України на виїзд із країни та в'їзд назад;

- відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;

- відомості про посвідчення водія на право керування транспортним засобом;

- відомості про документи на право керування різними суднами;

- відомості про посвідчення пілотів для некомерційної та комерційної діяльності;

- відомості про рішення, що підлягають примусовому виконанню – виконавчі документи;

- відомості про осіб, які зникли безвісти.

Наприклад, Міністерство охорони здоров'я передаватиме до Реєстру номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти військовозобов'язаних та відомості про їхній стан здоров'я. У даному випадку стануть у нагоді дані, які українці залишали під час підписання електронних декларацій із сімейними лікарями, а також під час вакцинації від COVID-19.

Головне наукове експертне управління Верховної Ради вже розкритикувало ці норми законопроекту.

"Відомості, які збиралися уповноваженими на це органами державної влади у фізичних осіб (суб'єктів персональних даних) на певні законні цілі (зрозумілі та очікувані для самих осіб), будуть вільно оброблятися іншими органами державної влади для реалізації інших цілей, несумісних з цілями, для яких їх спочатку збирали", – пише експертне управління Ради.

Там зазначили, що, згідно з Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише на користь національної безпеки, економічного благополуччя та прав людини.

Крім того, Реєстр критикують за те, що такий великий масив даних може бути зламаний і опиниться не в тих руках. Щоправда, у Міністерстві з питань цифрової трансформації кажуть, що Реєстр має достатній захист.

"Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту) до неї витримані. Це досить захищений продукт, який не має жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора роки повномасштабної війни немає витоку чутливої інформації" , – сказав міністр Михайло Федоров.

По-друге, розширюється перелік службових даних призовників, які відображатимуться у Реєстрі. До них хочуть віднести відомості про:

1) виконання військового обов'язку та проходження військової служби;

2) військово-облікові ознаки, перелік яких визначається Порядком ведення Реєстру;

3) висновки (рішення) про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

4) проходження громадянином України альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

5) відомості про участь у бойових діях.

По-третє, законопроєкт передбачає створення електронного кабінету військовозобов'язаного. Про нього відомо поки що небагато.

Електронний кабінет – програмний інтерфейс Реєстру, який призначений для відображення відомостей про призовника, військовозобов'язаного, резервіста, що містяться в Реєстрі.

"Порядок і параметри доступу до електронного кабінету, перелік відомостей, що відображаються, а також перелік послуг, що надаються призовнику, військовозобов'язаному, резервісту через електронний кабінет, визначаються Порядком ведення Реєстру, затвердженого Власником Реєстру", – йдеться у законопроекті.

Більше ніяких подробиць щодо функціонування електронного кабінету в документі не прописано.

У соціальних мережах вже "гуляють" припущення та побоювання, що електронний кабінет створюється для розсилки повісток онлайн (за аналогією з російськими "Госуслугами"). Проте на даний час у законопроекті цю норму не прописано, відповідно, не може бути впроваджено.

"Для цього потрібні будуть додаткові зміни. І говорити, що їх точно не буде найближчим часом, було б нерозсудливо. Можна сказати, що це компроміс Міністерства з питань цифрової трансформації та Міноборони. З одного боку, Міноборони отримує спосіб оповіщення та вручення повісток онлайн, з іншого - не чіпають "Дію", яку так дбайливо оберігає Мінцифри. Але рубати з плеча, наскільки я знаю, відразу не будуть. Спочатку потрібно запустити Реєстр, подивитися, як він працює, чи будуть позитивні зміни. Електронні повістки через "кабінет" – це один із крайніх варіантів", – зазначив співрозмовник "ОстроВа" у монобільшості.

Законопроект також спрощує процедуру набуття статусу учасника бойових дій. Зокрема, пропонується запровадити:

- інформаційна взаємодія між реєстрами у зв'язку із набуттям статусу учасника бойових дій;

- можливість подати заяву у паперовій або електронній формі для набуття статусу УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім'ї загиблих (померлих) захисників України;

- можливість набуття статусу УБД на підставі довідки про безпосередню участь у заходах з оборони України, захисті населення та інтересів держави, оформлену в електронному вигляді.

Профільний комітет із нацбезпеки Верховної Ради вже розглянув законопроект і дав йому позитивну оцінку. Було також ухвалено рішення визнати документ невідкладним та скоротити терміни внесення альтернативних законопроектів наполовину.

За інформацією "ОстроВа", законопроект буде винесений на голосування "найближчим часом".

"Проблем із голосами також не має виникнути", – запевнив нас один із нардепів.

Ну, а поки Реєстр військовозобов'язаних не запустився на повну силу, у Міністерстві оборони України вже натякають, що є й інші реєстри.

"Навіть якщо людини не буде в Реєстрі військовозобов'язаних, є інші реєстри, де є ваш цифровий слід. Це питання цінностей та розуміння того, що країну доведеться захищати кожному з нас. Тому краще прийти самому і знайти підрозділ, у якому хочеш служити та мобілізуватися", – сказала заступниця міністра оборони Наталія Калмикова.