Мати російського окупанта переконує його не втікати з фронту, тому що він "зрадив Батьківщині в минулому житті" (перехоплення ГУР)
Рашист намагається довести матері, що їхня рота готова втекти з українського фронту, тому що у його товаришів по службі "просто почалася люта паніка".
Солдат нарікає, що їхніми підрозділами командує "кривавий генерал", який не цінує життя солдатів і хоче за всяку ціну "зайти до Харкова".
Але мати й слухати не хоче. Вона доводить синові, що він повинен продовжувати воювати, тому що "в минулому житті він зрадив Батьківщині" і тепер має спокутувати провину.