Гармаш про маркер дезінтеграції України: з жителями окупованої частини Донбасу готові взаємодіяти лише 23% українців

Із жителями окупованих територій Донбасу «готові» і «скоріше готові» взаємодіяти тільки 23% українців. Такими є результати соціологічного опитування, яке провела Дослідницька агенція InfoSаpiens на замовлення Національної платформи стійкості та єдності, - пише у своєму Telegram-каналі «Гармаш - ВСІ» аналітик Сергій Гармаш 22 травня.

«Одне із запитань стосувалося готовності респондентів взаємодіяти з різними соціальними групами. Результати шокують. Так, із жителями окупованих територій Донбасу «готові» і «скоріше готові» взаємодіяти тільки 23%.  72% - «ні» і «скоріше ні».  Це найнижчий показник, менша готовність до взаємодії тільки з росіянами.  Навіть жителі співагресора Білорусі за соціальною дистанцією ближчі (27% готові взаємодіяти, 69% - ні), ніж громадяни України, які проживають під окупацією з 2014 року... », - зазначає експерт.

Як висновок, він ставить риторичне запитання: «Звідси запитання: кого ми тоді звільняти збираємося? І навіщо? Питання не пусте, тому що воно визначає цілі нашої війни і відповідність їм її ціни.  Але ж у нас ціле Міністерство реінтеграції окупованих територій працює.  Точніше, - існує. Судячи з цих цифр, - не працює».

«До речі, з жителями окупованого Криму картина чомусь краща, хоча теж провальна - готові співпрацювати і взаємодіяти з ними - 48%; ні і скоріше ні - 44%. Цікаво, що з жителями ЄС готовність взаємодіяти вища, ніж із російськомовними громадянами України: 87 - так і скоріше так, 8% - ні, скоріше ні. А з російськомовними українцями - «однозначно так» - 46, «скоріше так» - 36, «скоріше ні» - 7, «однозначно ні» - 9%, не визначилися - 2", - повідомив аналітик.

Він також вказує, що «ще більш стигматизованою категорією українців, ніж російськомовні, є (для мене це було дивно) українці, які виїхали за кордон. З ними готові взаємодіяти (так і скоріше так) - 79%, ні і скоріше ні - 17%, важко сказати - 3%. Тобто, кожен п'ятий не хоче мати з ними справ». 

«З українцями, які опинилися під окупацією після 24 лютого - 81% - “так” і “скоріше так”; 13% - “ні” і “скоріше ні”. Не визначилися - 6%. З етнічно російськими громадянами України - «так» і «скоріше так» - 66%, «ні» і «скоріше ні» - 30%, 5% - «не визначилися». Як бачимо, третина українців визначає готовність до взаємодії не за людськими якостями, а за національною ознакою. Навіть, якщо це стосується громадян України", - коментує результати опитування Гармаш. 

«За таких показників потрібно говорити вже не про реінтеграцію окупованих територій, а про інтеграцію всієї України. Дані цього опитування говорять про те, що політика націоналізму в поліетнічній країні, взята нашою державою за основу в останні роки, веде до дезінтеграції суспільства.  А отже, створює ґрунт для конфліктів усередині України, коли відпаде зовнішня загроза і повернеться повноцінне політичне життя. Політики, спрямованої на єдність нації та орієнтованої на цінності, а не на зовнішні ознаки українства, в державі немає. А це чудова нагода для росії, якою, до речі, вона користувалася, починаючи з часів Богдана Хмельницького.  Історія нас не вчить", - робить сумний висновок за підсумками дослідження Сергій Гармаш.

Статті

Країна
09.11.2024
12:17

Підвищення тарифів на комуналку, борги та підготовка до опалювального сезону. Інтерв'ю з експертом у сфері ЖКГ Олегом Попенком

У червні 2024 року українці вже пережили зростання цін на електроенергію (на 64%), а згідно з "інфляційним звітом" Національного банку України, з 2025 року розпочнеться "поступове приведення тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів".
Країна
08.11.2024
09:00

Біженці з України: чому їм більше не раді в ЄС

Зміна європейської громадської думки щодо прийому українців, які тікають від війни, співпала зі скороченням для них гуманітарної допомоги, яку виділяють уряди країн ЄС. У такий спосіб європолітики відреагували на "соціальний запит" своїх виборців.
Країна
07.11.2024
10:54

Хочеться, щоб тепло було не тільки на душі. Як Дніпропетровщина розпочала опалювальний сезон

Критично важливі об’єкти продовжують забезпечувати генераторами – закривати цю потребу допомагають міжнародні партнери. На підприємствах тепло- та водопостачання створили запас палива.
Всі статті