ДБР має ухвалу на арешт майна екснареченої сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Софії Морозюк
Державне бюро розслідувань має ухвалу на арешт майна колишньої нареченої сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Софії Морозюк. Ідеться про дві квартири в Києві, квартиру в Харкові й земельну ділянку. Про це повідомила радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян в ефірі телемарафону, - пише Главком.
«Слідство має всі необхідні ухвали щодо арешту майна родини львівського бізнесмена. Тобто ми з вами говоримо про чоловіка, про дружину, про сина, про тещу та дівчину-художницю, з якою був заручений син. Звичайно, ми пам’ятаємо, що окрім львівського бізнесмена та його сина підозру отримали у шахрайстві та участі в злочинній організації ще троє громадян України, які співпрацювали з львівським бізнесменом. Тобто їхнє майно також під арештом», – зазначила Сапьян.
За її словами, всі ухвали на арешт майна наразі направлено в Міністерство юстиції, і після цього дані про арешт будуть внесені в реєстр.
«Тобто, я знаю, що є запитання від журналістів, що в реєстрі немає поки що факту, що майно арештовано. Для цього потрібно трохи більше часу, і незабаром це з’явиться офіційно, і ми з вами зможемо побачити, що це земельні ділянки в різних регіонах України: Київській області, Львівській області, Закарпатській області, Львові. Це преміум-класу автівки, які датовані 2022 роком виробництва. Звичайно, і самі квартири, які записані на тещу, дружину й на сина», – сказала Сапьян.
Також вона прокоментувала ситуацію з майном Морозюк, яке було придбане під час повномасштабної війни.
«Що стосується нареченої-художниці, то є ухвала на арешт її майна – це дві квартири в Києві, одна в Харкові й земельна ділянка. Хочу закцентувати увагу на тому, що в переважній своїй більшості – це майно було придбано саме в умовах війни», – додала Сапьян.
Раніше повідомлялося, що на майно Гринкевичів та нерухомість Морозюк накладено арешт. За словами правоохоронців, злочинні дії було кваліфіковано як шахрайство, адже вони зорганізувалися з метою заволодіння чужим майном (коштами) через укладення низкою підконтрольних контрагентів із Міністерством оборони договорів щодо закупівлі товарів, зокрема одягу для військових. У результаті була поставлена продукція неналежної якості, що не могла використовуватись за призначенням, що за кваліфікацією є обманом та зловживанням довірою.