"Зернова угода" - все! Наслідки

Зрив роботи т.зв. "Чорноморської зернової ініціативи" Кремлем не стал несподіванкою для офіційного Києва. Ймовірно, для решти залучених сторін (ООН та Туреччина) – теж. Незважаючи на певні дипломатичні зусилля, щоб відновити відправку зерна з чорноморських портів України, можна з дуже високою ймовірністю прогнозувати, що ці спроби ні до чого не приведуть.

Без сюрпризів

Посол України з особливих доручень Ольга Трофимцева ще у червні припустила , що наступного місяця "зерновий коридор" у Чорному морі закриється з вини російської сторони.

За її словами, це пов'язано із завершенням будівництва терміналу з перевалки аміаку в порту Тамань потужністю 2 млн т на рік. У такому разі російським виробникам мінеральних добрив більше не потрібний аміакопровід "Тольятті-Одеса" для експорту.

Як відомо, відновлення прокачування аміаку з Росії через Україну цією трубою було однією з головних умов Кремля для пропуску суден з українським зерном у Чорному морі.

Насправді роботи у Тамані не завершено, їх обіцяють закінчити до кінця року. При цьому треба враховувати, що це довготривалий проект концерну "Уралхім", терміни запуску першої черги постійно зсуваються. Не дивно, якщо наприкінці року з'ясується, що треба почекати ще півроку і т.д.

Тим не менш, 16 липня було оголошено про вихід Росії з "зернової ініціативи". МЗС країни-агресора повідомило, що відкликає гарантії ненападу на цивільні судна в Чорному морі.

Очевидно, що повернутись до угоди не вдасться. Заява російського диктатора із цього приводу була занадто категоричною і не залишає маневру для дипломатії. По суті він поставив ультиматум світовій спільноті в особі ООН.

Серед вимог: повернення Россільгоспбанку в платіжну систему SWIFT, зняття заборони імпорту запчастин для сільгосптехніки та устаткування її виробництва (вони перебувають під санкціями як товари подвійного призначення), розблокування рахунків російських сільгоспкомпаній у західних банках, відкриття іноземних портів для російських судів. Плюс поновлення прокачування аміаку трубопроводом з Тольятті до Одеси.

Виконання будь-якого пункту означає серйозну поступку на користь держави-агресора. Не кажучи вже про повне виконання цього "набору хотєлок ". Тому країни G 7, локомотив санкційного тиску на Росію, на таке не підуть.

Що ж до аміакопроводу, то він ще в червні ц.р. отримав кілька серйозних ушкоджень через обстріл. І доки бої на Харківщині тривають, лагодити його немає фізичної можливості.

Володимир Зеленський 22 липня обговорив можливість конвоювання зерновозів військовими кораблями НАТО з генеральним секретарем цієї організації Йєнсом  Столтенбергом. І тут також без сюрпризів. Як і слід було очікувати, НАТО, як і раніше, не наважується на дії, здатні призвести до відкритого воєнного конфлікту з Росією.

В ООН також не здатні виконувати свої прямі обов'язки щодо протидії глобальним загрозам та приборканню агресора.

Дії Росії у Чорному морі підпадають під міжнародну конвенцію щодо боротьби з піратством. І організація має законне право створити військово-морський миротворчий контингент для супроводу зерновозів.

Можливо, в ООН навіть не проти такого рішення. Але там чудово розуміють, що воно не буде реалізовано. Просте запитання: хто направить свої військові кораблі до міжнародних сил під прапором ООН?

Очевидно, що це можуть зробити лише країни, які входять до НАТО. Які, як говорилося вище, всіляко уникають відкритого зіткнення з агресором. Тому лист В.Зеленського до ООН з пропозицією продовжити "зернову ініціативу" без участі Росії , направлений 19 липня - очікувано не отримав підтримки у цій організації.

В очікуванні плану "В"

Глава МЗС Дмитро Кулеба у липневому інтерв'ю ЗМІ заявляв про наявність кількох варіантів постачання українського зерна на зовнішні ринки.

За його словами, план "А" - це продовження "Чорноморської зернової ініціативи", план "Б" - постачання  Чорним морем, але альтернативним маршрутом.

"А є ще й план "В" - найкращий із усіх можливих. Просто треба викинути росіян з України, зняти блокаду портів, повернути Україні Крим і прибрати будь-яку загрозу морським торговим шляхам в акваторії Чорного моря", - сказав міністр.

Із цим важко сперечатися. Потрібно лише констатувати, що план "А", по суті, вже відпав. Що ж до плану "В", то він справді найкращий. Але точно не буде реалізований найближчим часом. А вивозити зерно треба тут і зараз.

Залишається план "Б" , тобто, альтернативний маршрут. Але тут є свої складнощі. І не факт, що їх вдасться подолати.

Посол України в Туреччині Василь Боднар наголошував, що опрацьовується можливість використання територіальних вод Румунії та Болгарії для морського агроекспорту.

Так виглядав колишній маршрут "зернового коридору" з України під егідою ООН

Однак навряд чи в Бухаресті та Софії на це підуть. Так, це не супровід зерновозів військовими кораблями. Але все одно для цих країн таке рішення розглядатиметься як ризик втягування у прямий конфлікт із росією. Як і інші члени ЄС, Румунія та Болгарія цього дуже не хочуть.

Це підтверджується повідомленням про переговори в Афінах болгарського прем'єра Миколи Денкова з грецьким колегою Кіріакосом Міцотакісом, що відбулися 24 липня.

Обговорювалося питання транзиту українського зерна через Болгарію до грецьких портів. Причому Н.Денков на зустрічі говорив про ж.-д. перевезення, не про морські. Це означає, що пропозицію України щодо використання болгарських територіальних вод у Софії відхилили.

Тим часом болгарські ЗМІ вважають, що ініціативу місцевого уряду реалізувати не вдасться через брак локомотивів та вагонів-зерновозів у компаній-перевізників. За їх даними, серйозний дефіцит вагонного та локомотивного парку є як у "приватників", так і у державної залізниці. компанії.

Те саме можна сказати про ініціативи Литви та Хорватії, які запропонували свої порти для перевалки українського зерна. У будь-якому випадку, ж.д. логістика для зерна є дуже проблемною: " Укрзалізниця " також не має в своєму розпорядженні необхідної кількості зерновозів і локомотивів. Великі компанії- зернотрейдери мають власні вагони, але їх недостатньо. На цьому наголосив і генеральний директор клайпедського морського порту Альгірдас Латакас . За його словами, порт міг би за рік забезпечити перевалку 10 млн т українського зерна, але…

"Логістика доставки вантажу до узбережжя Балтійського моря залишається складною. Це величезна проблема, оскільки це пов'язано з багатьма речами, різними країнами, різними домовленостями, різними інтересами тощо", - сказав він у коментарі литовським ЗМІ.

З цього випливає, що план "Б" може спрацювати лише частково. Для оцінки візьмемо ситуацію з Польщею, через яку йде основний залізничний потік українського зерна до портів країн ЄС.

Експорт зерна через польські порти в 2022-2023 маркетинговому році (МР, завершився 1 липня) зріс до 6,6 млн. т. в порівнянні з 3,9 млн. т. у попередньому році. З урахуванням транзитних авто та інших перевезень до німецьких портів через Польщу експортовано 11 млн т, за даними Національного центру підтримки сільського господарства Польщі.

Можна припустити, що у новому МР цей результат вдасться повторити. Але розраховувати на подальший приріст не варто: всі можливості збільшення пропускної спроможності вже задіяні.

Тим часом через чорноморські порти України через "зерновий коридор" у МР, що завершився, пішло на експорт 32 млн т. І це навіть з урахуванням того, що "коридор" працював не безперебійно, російська сторона всіляко стопорила його дію.

Замістити такий обсяг альтернативними маршрутами нереально, як видно з прикладу експортної динаміки через Польщу. За середніх цін 2022 р. $316/т для пшениці та $269/т. для кукурудзи отримаємо, що річні втрати від припинення "Чорноморської ініціативи" будуть близько $9 млрд.

Подивитись у  дзеркало

Для української економіки ці гроші були б, м'яко кажучи, не зайвими. Особливо зараз. Оскільки у п.р. статистика дуже несприятлива. За січень-травень перевищення імпорту над експортом зросло до $8,98 млрд. проти $1 млрд. за той же період 2022 р.

Тобто, на зовнішню торгівлю товарами за 5 міс. Україна втратила майже $9 млрд. Знову ж таки, це ще в умовах роботи "зернового коридору". За підсумками І півріччя "дірка" у зовнішньоторговельному балансі зросла ще більше, до $11 млрд.

У ситуації, що склалася, критичне значення для українських сільгоспвиробників набуває європейський ринок. Раніше " ОстроВ " докладно розповідав про перешкоди на шляху українського зерна до ЄС, які виникли з вини сусідніх країн. І наголошував, що питання не вирішене остаточно.

Тоді єврочиновники обмежилися компромісним, на їхню думку, рішенням. Зернове ембарго щодо України запровадили тимчасово, до 5 червня (потім продовжили до 15 вересня). І лише для 5 членів ЄС: Польщі, Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини.

Проте уряди цих країн вимагають продовження заборонювальних заходів. Про це, зокрема, заявив у липні міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь. Він запропонував Єврокомісії субсидувати транзитні перевезення зерна з України та таким чином зменшити вартість доставки до європейських портів.

Але, як зазначалося вище, проблема таких перевезень не тільки (і стільки) у їхній дорожнечі, скільки в обмежених логістичних можливостях. Тому українська сторона наполягає на знятті ембарго після 15 вересня.

"І президент, і прем'єр, і всі ми (уряд – авт.) стоїмо на позиції, що 15 вересня – це остаточна критична дата. Після неї не може бути жодних продовжень цих обмежень, які існували для України", – заявила міністр економіки Юлія Свириденко на зустрічі із представниками агробізнесу 19 липня.

Варто зазначити, що у цьому випадку офіційний Київ налаштований категорично. За словами Ю.Свириденко, якщо Єврокомісія не піде на відміну ембарго, Україна відповість забороною на ввезення окремих європейських товарів.

"Не хотілося б вголос говорити і вважати, що це реалістичний крок, але, думаємо, деякі дзеркальні заходи можуть бути застосовані", - сказала глава Мінекономіки.

Наприкінці липня президент Володимир Зеленський на нараді з цього питання підтвердив готовність діяти рішуче, заявивши, що Україна готова до будь-якого сценарію щодо експорту сільгосппродукції.

"Віримо в домовленості з Європейською Комісією, але готуємося до будь-якого розвитку подій. Наша позиція зрозуміла: блокування експорту суходолом після 15 вересня, коли припиняють діяти відповідні обмеження, ні в якому вигляді неприпустимо", - заявив глава держави.

Залишається сподіватися, що єврочиновники почують його і нарешті зрозуміють, що вести торгівельну війну проти країни, в якій йде справжнісінька війна з агресором, який загрожує в т.ч. загальноєвропейській безпеці – справді неприпустимо.