«Від цілей СВО керівництво Росії не відмовиться». Російські ЗМІ про Україну
Провідне прокремлівське інформагентство "РИА Новости" опублікувало інтерв'ю з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним. Він запевняє, що "влада і спецслужби західних країн бачать, що становище всередині Росії стабільне, а народ об'єднався навколо керівництва країни". Одне тільки погано: "західні спецслужби здійснюють підготовку українських диверсійно-розвідувальних груп", щоб, природно, зіпсувати Росії все її щасливе життя...
«Мерзенні провокації»
На запитання "РИА Новости", "чи може Захід піти на відверту провокацію, навіть аж до ядерної, щоб звинуватити в ній Росію і спробувати (...) змінити ситуацію на свою користь", Наришкін стурбовано визнає, що ризики цього "справді існують".
"Спровокована західним блоком криза на території колишньої Української Радянської Соціалістичної республіки дає безліч прикладів того, що США, Велика Британія та їхні союзники готові піти на найогидніші провокації заради того, щоб змінити хід подій на свою користь. Згадаймо хоча б збитий українськими збройними силами малайзійський "Боїнг" або огидну провокацію в Бучі, в якій спробували звинуватити Росію. Згадаймо і квітень 2022 року, коли було завдано ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську, і Захід моментально звинуватив у цьому Росію, хоча дуже швидко стало зрозуміло, що ця ракета належала збройним силам України", - не зморгнувши оком бреше Наришкін.
"Я вже не кажу про постійну підтримку і провокування Заходом українських збройних формувань, артилерійські обстріли Запорізької атомної електростанції. Я можу навести приклади, коли західні спецслужби, насамперед британська MI6, здійснюють підготовку українських диверсійно-розвідувальних груп, у плани яких входить проведення провокацій на атомних електростанціях Російської Федерації", - продовжує брехати головний російський "зовнішній розвідник".
"І сьогодні, коли Захід зазнає поразки на території України, ймовірність проведення найрізноманітніших провокацій дуже висока. Однак я хотів би підкреслити, що дія таких провокацій і їхня тривалість дуже короткочасні, тим паче, що в нашому сучасному світі будь-яка таємна інформація, зокрема й брехня, дуже швидко стає явною", - лицемірно заявляє Наришкін.
Він запевняє, що "за закритими соціологічними опитуваннями, які проводяться в західних країнах, видно, що населення цих країн просто вже втомилося від української кризи".
"Мало хто вірить у можливість здобути перемогу над Росією і мало хто бачить доцільність надання просто колосальної фінансової допомоги банді Зеленського. І ніхто не розуміє, чому населення західних країн має заради цього страждати", - твердить Наришкін.
І тут же запевняє: "Західники підкреслюють свою войовничість, свою мобілізаційну готовність, сподіваючись вплинути на Росію для того, щоб Росія, політичне керівництво Російської Федерації відмовилося від своїх планів, від планів і цілей спеціальної військової операції. Але ні Росія, ні керівництво Російської Федерації від своїх цілей не відмовляться".
"...На рахунку західних країн, насамперед Сполучених Штатів, і трагедія українського "євромайдану", наслідки якого світ продовжує розсьорбувати до сьогоднішнього дня. І ось від такого "запаморочення від успіхів" західники подумали, що вони в такий самий спосіб можуть впоратися і з Росією", - зневажливо продовжує Наришкін, заспокоюючи, мабуть, насамперед Кремль, що повалення російської "законно обраної влади, законно обраного уряду" в Заходу, "звісно, не вийшло і не вийде".
«Визнання скінченності горизонтів війни»
Наскрізь шовіністичне мережеве видання "Політнавігатор" уважно послухало "свіже інтерв'ю Зеленського німецькому каналу ARD" і дійшло висновку, що в ньому "справді можна знайти багато цікавого, яке свідчить про деяку зміну акцентів, віх і пріоритетів у київській адміністрації".
"Зовні це не надто помітно, але це якраз та ситуація, коли треба стежити за інтонаціями, застереженнями і замовчуваннями. Важливо не те, що сказано, але як сказано, в якому контексті і що найголовніше - що залишилося за дужками", - повчає "Політнавігатор".
Природно, прокремлівське видання побачило в інтерв'ю Зеленського тільки те, що "потрібно побачити".
"Так, привертає до себе увагу той факт, що Зеленський уже не обіцяє безумовної і повної перемоги над Росією. Його нинішній максимум - "зупинити Росію"... Інакше кажучи, перехід від наступу до оборони - факт доконаний. Ба більше, у словах Зе ще й непряме визнання скінченності горизонтів війни. Раніше він говорив про те, що ця війна триватиме як завгодно довго - до перемоги. Зараз же допустив її закінчення. Момент ледь не революційний, з поправкою на українську пропагандистську рамку", - міркує "навігатор", як не дивно, сміливо жонглюючи забороненим словом "війна".
Зазначаючи, що "на початок третього року СВО можна говорити про досягнення приблизного паритету РФ з Україною за живою силою", видання наполягає, що "ця обставина разом із російськими лініями оборони, що виявилися міцним горішком, і західними поставками на годину по чайній ложці роблять перспективи бліцкригу дедалі туманнішими, а тривалої війни, навпаки, дедалі більш виразними".
"...Розплутуючи клубок суперечностей, що призвели до СВО, Зеленський дійшов публічного висновку, що в усьому винен Захід. Точніше - його нерішучість. За його словами, усе почалося з того, що після референдуму 2014 року, внаслідок якого Крим увійшов до складу Росії, Захід практично ніяк не відреагував. З одного боку теза не нова, але з іншого помітно те, що вона в лінійці пріоритетних причин війни помітно потіснила колишнього фаворита - "агресивні наміри Росії". Тепер виходить, що "агресора" цілком можна було зупинити на старті. І виною тому - не Україна. Тобто Зеленський завбачливо знімає з себе відповідальність за те, якими шляхами конфлікт розвиватиметься далі", - хитромудро інтерпретує інтерв'ю Зеленського "Політнавігатор".
"І останнє. Говорячи про контекст цього виступу Зе на німецькому ТБ, не можна не згадати статтю в The Washington Post, яка вийшла буквально день у день із ним, з висновком, який звучить як вирок, про те, що "Захід, можливо, вже втратив свій найкращий шанс дати Україні можливість повністю звільнити свою територію". Оглядач видання вважає, що українським начальникам дедалі важче приховувати почуття відчаю в ситуації, коли шанс на перемогу фактично втрачено. Песимістичний і єврокомісар Жозеп Борелль, за зізнанням якого "ЄС не бачить світла в кінці українського тунелю". На цьому тлі розмови про якийсь новий і цього разу успішний весняний або літній наступ ЗСУ сприймаються як гарний тост і слабка втіха", - малює видання вигідний песимістичний пейзаж.
"Усі зацікавлені сторони потихеньку примиряються з думкою про перехід конфлікту в довготривалу стадію таких, з якими живуть усе життя. Саме так це виглядає станом на зараз. Це не означає, що в якийсь момент часу не станеться щось, що різко переламає шальки терезів у той чи інший бік, але, дивлячись із дня сьогоднішнього, такі варіанти виглядають занадто оптимістичним припущенням", - поблажливо підсумовує кремлівський "навігатор".
«Особливо обурливо»
"Аргументы и факты" повідомляють, що "Угорщина і Румунія готові вийти з НАТО, щоб розірвати Україну".
"Розвал України йде повним ходом - і зсередини - силами політиків, які керують країною, і зовні - не без допомоги їхніх "союзників". Так, одночасно дві європейські країни заявили про свої "історичні" права на українську територію", - пише "АиФ" і цитує радикальних румунських та угорських політиків, які заявили "про свої претензії на український регіон".
Здавалося б, така позиція має бути зрозуміла Кремлю: румунські та угорські радикали просто хочуть "повернути своє", як "повернула" Москва Крим і Донбас. Але ж ні!
У коментарі "АиФ" такий собі "політолог, історик спецслужб" Нурлан Абдрашитов називає "цинізмом і лукавством таку поведінку європейських політиків".
"З одного боку, вони висловлюють свою незгоду з військовими діями в Україні, але з іншого - не втрачають надії використати ситуацію, що склалася, на свою користь - для збільшення і розширення територій", - суворо докоряє він.
І грізно таврує: "Це не тільки демонструє відверте лицемірство, а й підриває норми і принципи міжнародного правового порядку, про який вони всі люблять постійно кричати з кожної праски. Ці політики відкрито заявляють про своє бажання використовувати чужу біду, хаос, війни на свою користь. Вони заявляють, що "так склалася ситуація", "ми не винні", "Росія почала СВО на Україні", "ми перебуваємо в безвихідній ситуації"... І особливо обурливо, що ці заяви робляться на тлі гуманітарної кризи, руйнувань, страждань звичайних людей, за напруженості та розпалювання нових конфліктів".
Абдрашитов обурюється, що "подібна поведінка дуже яскраво контрастує з російським підходом: у той час, як Захід демонструє лукавство, займаючись політичними маневрами і спробами отримати вигоду з цієї ситуації, Росія послідовно і відкрито веде свою політику".
"Донецьку і Луганську Республіки Росія визнала незалежними в результаті референдуму жителів, і тільки після цього вже почалася спеціальна військова операція. А тут ми бачимо інший підхід - просто забрати, тому що "наше". Ці заяви мають бути засуджені, оскільки вони можуть викликати агресивну реакцію і нові конфлікти. Тобто в даному випадку потрібно чітко розуміти, що з такими висловлюваннями потрібно бути більш акуратними", - прямо попереджає Абдрашитов.
"Варто також зазначити, що ці промови відбуваються у зв'язку з тим, що посилюється позиція ультраправих партій та їхніх ідеологій у країнах ЄС. І якщо міжнародне співтовариство не вживе якихось активних кроків для протидії цій тривожній тенденції, то Захід зіштовхнеться з дуже важкими наслідками", - стурбовано підсумовує він.
Тож надії румунських та угорських радикалів відхопити "українські регіони" вже поховані в Москві. Із Кремля через "АиФ" просили так і передати.
«І тоді ми побачимо...»
Прокремлівська газета "Взгляд" вирішила проаналізувати, "що означає наступ російських військ у Харківській області".
"Звільнено населений пункт Табаївка Харківської області", заявляє Міноборони Росії. Перед нами не просто взяття якогось села: російські війська зламують лінії зіткнення, які не рухалися протягом року. Росія створює в Харківській області нову стратегічну ситуацію, яка загрожує розчленуванням української оборони аж до Донецької агломерації", - переможно починає "Взгляд", не звертаючи уваги, що Міноборони України "взяття" Табаївки росіянами вже спростувало.
"Взгляд" свій "наступ" продовжує: "Спершу Крохмальне, потім Табаївка - російські війська просунулися на Сватівському напрямку (Харківська область), відсунувши противника на нову лінію оборони (до села Піщане)... На перший погляд, перед нами окремі епізоди позиційної війни, оскільки в інформаційних повідомленнях не лунають знакові та впізнавані географічні назви. Але це не зовсім так. По-перше, навіть при такому розкладі для ЗСУ виникають стратегічні загрози, наприклад, можливий вихід ЗС РФ до річки Оскіл з далекосяжними перспективами. Хоча, коли це стане можливо на практиці, передбачити поки що неможливо. По-друге, противник в останній тиждень демонструє системну кризу оборони саме на Куп'янському напрямку. Оборона Куп'янська будувалася ЗСУ ще з весни минулого року, коли в Києві було ухвалено рішення про "контрнаступ" на південному напрямку. На південну ділянку відправили нові бригади із західною бронетехнікою, а Куп'янськ і територію навколо вирішили обороняти рештою сил".
"...Зараз українські джерела скаржаться, що в результаті на провальних ділянках (ті ж Крохмальне - Табаївка) утворилася черезсмужжя. ЗСУ зігнали сюди окремі батальйони різної підпорядкованості, втрачено єдине управління і командування, а якість особового складу залишає бажати кращого. У підсумку ЗСУ розглядають можливість перекидання під Куп'янськ з південного напрямку залишків тих сил, які брали участь у провальному "контрнаступі". До цього їх спішно відправляли під Авдіївку. А це вже для ЗСУ системна проблема, оскільки і на південній ділянці неспокійно. ЗС РФ поступово повернули собі частину тих позицій, які були залишені в розпал "контрнаступу", і продовжують іти вперед. Йдеться навіть про можливі загрози для Оріхова - тилового для ЗСУ міста, з якого і здійснювалися всі комунікації та командування "контрнаступом", - оптимістично заявляє "Взгляд", пропонуючи вірити собі на слово. Все одно перевіряти ніхто не буде.
"Є чинники, що послаблюють українську оборону, але безпосередньо не пов'язані з військовими діями. Наприклад, західні спонсори дійсно стурбовані корупцією українського керівництва. Перевірки та ревізії, які тривають у Києві з цього приводу просто зараз, заважають поспішному будівництву Україною нових оборонних ліній. Ще один невійськовий фактор: політичний розбрат серед різних угруповань української влади. Передчуття поразки тягне за собою падіння морального духу і у військах, і в елітах. Усе це загалом створює для Росії стратегічну можливість серйозної зміни ситуації на лінії бойового зіткнення", - упевнений прокремлівський "Взгляд".
І "атакує" далі: "Окремі тактичні успіхи повинні в якийсь момент перетворитися на великий прорив оборони противника. Причому йдеться про такий прорив, який не зупиниться через два-три дні на наступній оборонній лінії, а призведе саме до обвалення фронту. Саме на це зараз і спрямовані зусилля російських Збройних сил, які намацують слабкі місця в українських оборонних позиціях".
"Звільнення Табаївки - приклад саме такого підходу. Рано чи пізно, але ЗСУ не встигнуть створити нову оборонну лінію за тим чи іншим населеним пунктом. І тоді ми побачимо, як спецоперація вийде з наявного сьогодні позиційного глухого кута", - з бравадою підсумовує "Взгляд".
Огляд підготував Михайло Карпенко, "ОстроВ"