Україна нарощує виробництво дронів: проблеми та виклики

"Безпілотні системи стануть валютою нашої держави після перемоги, дрони – це наша візитна картка. Це найкращий вклад для нашої економіки після війни, щоб відійти від сировинного ринку до технологічно-промислового", – сказав командувач Сил Безпілотних Систем України Вадим Сухаревський під час першого медіа-клубу Технологічних сил України (ТСУ) за участю провідних виробників оборонної індустрії країни.

Захід відбувся наприкінці серпня в Києві. Кілька десятків українських підприємств представили свої останні розробки, здебільшого – безпілотники та інші роботизовані системи.

Серед учасників – компанії "UkrSpecSystems", "Airlogix", "Roboneers", "Центр Досліджень Безпілотних Систем", "Omnitech", "Infozahyst", "Himera", "Vyriy Drones", "Reactive Drones", "FRDM", " Warbirds, Huless, Oko Camera, DeViro, The Fourth Law, Atlon Avia, Quantum Systems, PG Robotics, Taf Drones.

"Адаптивність вітчизняних виробників дає необхідну гнучкість щодо кількісно-якісних показників безпілотників. Практично кожен день у цій сфері щось змінюється. Наше виробництво може стати циклічним, замкнутим, а наші дрони можуть стати масовими, адже вони випробувані на фронті… Якщо ​​ми вибираємо технологічний шлях розвитку, то дрони – це наша візитна картка", – підкреслив Вадим Сухаревський.

В той же час, за результатами опитування українських приватних виробників озброєння у серпні 2024 року, 85% підприємств заявили, що замислюються про релокацію бізнесу за кордон чи це вже зробили (найбажаніші країни для них – Чехія, Польща та США).

Основні причини – закритий експорт озброєння (70% респондентів), ракетні удари (62%), малий обсяг державного замовлення (48%), недостатня прибутковість бізнесу та відсутність державного оборонного замовлення (38%), проблеми з бронюванням (35%), тиск силових структур (35%).

Крім того, 73% опитаних виробників сектору ОПК не бачать жодних кроків від держави щодо покращення умов ведення оборонного бізнесу в Україні.

Однією з головних проблем виробники називали закритий експорт продукції.

"Прибутковість бізнесу у нас мінімальна, держава та фонди хочуть максимально недорогу та якісну продукцію, тому вести бізнес як бізнес досить важко. Якби нам дозволили експортувати хоча б 10-15% своєї продукції, це значно допомогло б бізнесу. Ми змогли б краще планувати своє виробництво, розширити його та модернізувати. Це також залучило б додаткову валюту до України. Але нас поки що не чують", – розповів "ОстроВу" один з виробників безпілотників.

Президент Технологічних Сил України Вадим Юник підкреслив, що виробники озброєння закликають владу дозволити "контрольований експорт" зброї українських компаній.

"Контрольований експорт передбачає, що озброєння, яке дуже потрібне українській армії, не буде продаватися за кордон. Тоді як зброю, яка на певний момент не потрібна армії, виробники зможуть продати за кордон. Не завжди армія вимагає всієї кількості техніки, яку виготовляють виробники. Водночас від них вимагають продовжувати R&D, розширювати виробництво та відповідати на виклики фронту, що потребує додаткових коштів, які держава не надає", – сказав він.

За його словами, у 2024 році багато підприємств уже мають заборгованості від своїх інвесторів, і відкриття контрольованого експорту могло б частково вирішити цю проблему.

Командувач Сил Безпілотних Систем України Вадим Сухаревський допустив можливість експорту, але за певних умов.

"Основний ризик у тому, щоб наша техніка не використовувалася проти нас. Росіяни можуть купувати нашу зброю для того, щоб її вивчати і копіювати. Якщо ми зараз недооцінимо ризики і випустимо за кордон нашу зброю, та ворог її скопіює, то ми можемо втратити певні стратегії її застосування. Якщо будуть враховані ці ризики, то я допускаю можливість експорту", – зауважив він.

Ще одна проблема, про яку говорили українські виробники, – це відсутність довгострокових контрактів від держави, через що вони не можуть планувати виробництво.

"Для певних категорій озброєння фінансування є критичним для розробки. Наприклад, щоб зробити далекобійні дрони, контракту на три місяці буде недостатньо для того, щоб ця розробка дійсно була потім якісно реалізована і працювала. Тому державі дуже важливо навчитися фінансувати новітні розробки, які з'являються в Україні, тому що ми виготовляємо продукти, які у світі, можливо, ніхто повторити не може", – пояснила виконавча директорка ТСУ Катерина Михалко.

Крім того, виробничі потужності підприємств простоюють до моменту підписання контракту та отримання передоплати.

Наприклад, згідно з опитуванням ТСУ, 38% компаній вказали, що в даний час більше половини їх виробничих потужностей простоюють. Потужності лише 35% опитаних підприємств сьогодні завантажено повністю.

Щоб краще зрозуміти проблеми виробників, "ОстроВ" поспілкувався з керівником компанії "ОмніТек Дефенс" Костянтином Мінаковим.

Про компанію та комплекс

Компанія "ОмніТек Дефенс", яка займається розробкою безпілотних авіаційних комплексів, була створена в 2023 році. Того ж року вона провела випробування безпілотного комплексу "Skytech", який сьогодні постачається ЗСУ.

Саме із застосуванням комплексів "Skytech" декілька місяців тому було уражено російський "Солнцепек". Крім того, були сотні уражень ворожої техніки: танків, БМП, БТР, артилерійських установок, вантажного транспорту.

Комплекс складається з БПЛА (семи та десятидюймові дрони), наземної станції керування, ретранслятора, засобів обслуговування, плати ініціації бойової частини.

"На сьогодні ми здійснюємо постачання комплексів як напряму бригадам, фондам, а також здійснюємо постачання за державними контрактами. Вони застосовуються в щоденному режимі на полі бою. Це тисячі дронів, які вже були відвантажені та застосовані", – каже керівник компанії Костянтин Мінаков.

Він підкреслює, що комплекси "Skytech" виробляються в Україні та постійно адаптуються під бойові потреби.

"Є комплектуючі нашої розробки, а є ті, які ми імпортуємо з інших країн. Наприклад, плата ініціації – це безпосередньо наша розробка. Для того, щоб сьогодні використовувати будь-який дрон, має бути плата ініціації, яка забезпечує підрив бойової частини. І дуже важливо, щоб вона працювала стовідсотково, щоб не було хибних спрацювань. Тому є складна процедура допуску та тестування. Наша плата ініціації, БПЛА та весь комплекс допущені до експлуатації Міністерством оборони, мають відповідну натівську кодифікацію", – розказав він "ОстроВу".

Костянтин Мінаков зазначає, що всі розробки компанії спочатку проходять бойове випробування, а вже потім починається серійне виробництво. За його словами, дуже важливо бути в співпраці з військовими та отримувати від них зворотній зв'язок.

"Тобто виникла проблема, ми вносимо певні корективи і можемо далі рухатись. Є потреба – зробили нову модифікацію. Тому це постійний рух, постійне задоволення потреб наших військових, які виникають залежно від обставин на полі бою, без розтягування в часі", – говорить керівник компанії.  

Він підкреслює: якщо поглянути на будь-які fpv-дрони, то вони зовнішньо виглядають майже однаково, але особливості в тих комплектуючих та технологіях, які використовуються та у тому, як вони підлаштовуються під зміни на фронті.

"Всі наші розробки – це бойовий досвід. У нас немає жодної розробки, яку ми просто зробили у вакуумі.  Наприклад, тут представлений наш модуль відеозв'язку, який складається з відеопередавача (він знаходиться безпосередньо на дроні) і відеоприймача (знаходиться в наземній станції чи ретрансляторі). Підкреслюю, що це саме наша розробка. Він забезпечує передачу аналогового зв'язку на нестандартних частотах, що дає значну перевагу в процесі застосування. Всі частоти, які застосовуються сьогодні, відомі, і відповідно ворог може до них пристосовуватися. А коли в тебе не стандартні частоти, то ворог не може до них пристосуватися так швидко.

На цей час ми закінчили першу ітерацію, вже в розробці друга, яка буде мати менші габарити й дешевшу кінцеву вартість саме для серійного виробництва. Перша версія зараз тестується у бойових умовах. І поки ми не отримали фідбек стосовно ефективності в бойових умовах, не будемо запускати в серію", – пояснив він.

"Що стосується роботи наземної станції керування, то наша концепція полягає в тому, що є структура виносних модулів. Тобто ключова особливість – це легкість конструкції та модульність. Тобі не потрібно тягнути величезну щоглу, величезну кількість обладнання на позиції. В тебе є кейс, який знаходиться в бліндажі, а за рахунок дротів вже йде безпосередній зв'язок з елементами наземної станції, які знаходяться зверху.

Є модуль керування зв'язку з ретранслятором, модуль прямого зв'язку наземної станції з дроном, модулі відеозвʼязку через ретранслятор і напряму з дроном. Екіпаж застосовує тільки те, що потрібно в конкретний момент. Ретранслятор на іншому дроні підіймається в повітря, сигнал передається з дрона на ретранслятор, з ретранслятора на модуль наземної станції і по кабелю з наземної станції йде у бліндаж на монітор чи окуляри", – об'ясняє Костянтин Мінаков та підкреслює, що це якраз українська розробка.

За його словами, це дає можливість нівелювати рельєф місцевості та працювати на далекі дистанції.

Компанія також застосовує власну модульну систему донаведення.

"В наших БПЛА ми використовуємо систему донаведення, яку створили разом з нашими партнерами. Її особливість полягає в модульності, тобто можна взяти будь-який дрон і до нього додати цю систему донаведення. Твоя задача просто під'єднати конектором до БПЛА, і вона вже забезпечить роботу цього дрона в автоматичному режимі. Оператор бачить відео, фіксує ціль, а дрон далі летить в автономному режимі, тобто без дій оператора. Таким чином він стає нечутливим до ворожих РЕБ. Це потроху стає мейнстрімом, і виробники впроваджують ці системи. Є багато систем донаведення, які монтуються безпосередньо в дрон і ти його не можеш інакше використовувати. В нашому випадку ти можеш взяти будь-який fpv-дрон і додати нашу систему донаведення", – говорить він.

Компанія "Omnitech" також представляє прожектор для fpv-дронів, який можна використовувати замість тепловізійної камери.

"Інфрачервоний прожектор на висоті роботи БПЛА, тобто це 50-100 метрів, зробить схожу видимість, як і тепловізійна камера. Але наш прожектор коштує в районі тисячі гривень, а тепловізійна камера – 20 тисяч грн. Це наша розробка, яка активно застосовується на фронті. Звичайно, не можна сказати, що це повний аналог тепловізійної камери, але це, в певному сенсі, проміжний рівень", – пояснює Костянтин Мінаков.

Проблеми та виклики

Сьогодні компанія "ОмніТек Дефенс" може виробляти більше 3000 дронів на місяць з можливістю масштабування.

"Але реально ми зараз виробляємо біля тисячі штук на місяць. І ключова проблема – це відсутність довгострокового плану виробництва, що пов'язано з відсутністю довгострокових державних контрактів. Тобто в тебе є контракт, ти його виконав, і ти не розумієш, буде в тебе завтра новий контракт чи ні. Це постійний пошук і відсутність нормального планування", – каже Костянтин Мінаков.

Він зазначає, що виробникам потрібні контракти на рік чи два, тоді виробництво буде розуміти, скільки треба виготовити комплексів.

"Виходячи вже з цього, ти спокійно сплануєш весь цикл виробничого процесу, буде швидке і правильне постачання. Є певний процес, якщо ми кажемо про закупівлю комплектуючих, з моменту закупівлі до виготовлення в будь-якому випадку минає десь два-три місяці. І це, в тому числі, впливає на вартість. Коли в тебе є розуміння, що ти робиш, наприклад, три тисячі дронів на місяць, то ти плануєш саме закупівлю з такої позиції. Плановість – це одна з ключових проблем, яка має бути вирішена", – підкреслює він.

Дуже важливо розробляти саме власні системи, які дозволять бути постійно на крок попереду ворога, щоб йому було важко підлаштуватися, але інколи вони коштують дорожче, ніж, наприклад, з китайськими комплектуючими, зазначає керівник "ОмніТек Дефенс".

"Наприклад, ми можемо купити в Китаї відеопередавач, але ворог може купити там джамери, які будуть "душити" частоти відеопередавача. Щоб такого не відбувалося, ми маємо самостійно робити ті чи інші комплектуючі, які є найбільш критичними", – каже Костянтин.

За його словами, сьогодні більшість комплектуючих можуть вироблятися локально в Україні.

"Наприклад, є українські рами, польотні контролери, системи керування, двигуни. Відеозв'язку ще немає в серії, тобто буде наш перший серійного виробництва аналоговий відеозв'язок. Батареї в Україні виготовляються, але модулі, з яких вони складаються, купують за кордоном, не тільки в Китаї. В Україні ще немає серійного виробництва камер, але є певний рух в цьому напрямку. Є тепловізійний модуль для fpv, який ставиться, але він також китайський. У нас є, наприклад, український виробник "Око камера", який робить тепловізійні модулі, але поки що вони до fpv не дійшли, виробництво зосереджено на великих БПЛА", – розповів він у коментарі "ОстроВу".

Разом з тим виникає питання щодо вартості виробів, якщо вони зроблені на українських, а не китайських, комплектуючих.

"Коли ми кажемо про китайське виробництво, то вони, маючи величезний потенціал і обсяги замовлення, можуть робити дешевші комплектуючі. І тому постійно постає питання: купити українську, наприклад, раму для дрона, яка буде дорожча, чи купити аналогічної якості, але дешевшу, китайську. І саме тому я бачу задачу держави стимулювати розвиток цього напрямку, але, поряд з тим, не тільки йти в питання ціни.

Наприклад, у чому полягає проблема тендеру на закупку БПЛА? Коли ти проводиш тендер на закупівлю тих чи інших дронів, вони всі можуть відповідати технічним характеристикам, вони всі можуть теоретично полетіти на 10 км (і з дешевшими, і з дорожчими комплектуючими), але на лінії боєзіткнення це будуть зовсім різні дрони. Один просто викинуть та не будуть використовувати, а інший принесе конкретні результати. Якщо державу буде хвилювати виключно питання ціни, то ми не зможемо поставити продукт з більш якісними комплектуючими. Бо в підсумку у нас буде вища ціна і ми не виграємо тендер", – пояснює він.

На його думку, бригади, які використовують дрони, мають самостійно формувати запит. 

"Насправді рух у цьому напряму є, ми спілкувалися з цього приводу з Міністерством оборони, і вони бачать таку можливість, але це поступовий процес, тому що є ряд органів (Агенція оборонних закупівель, Держспецзв'язку і так далі), які роблять левову частину закупівель. На мою думку, нам треба повністю змінити саму філософію закупівель – не робити це централізовано, а надати прерогативу взаємодії кінцевого споживача з виробником.

Тобто, держава має сформувати загальний каталог допущених виробів, визначити вартість цього виробу, передати каталог від виробників до конкретних підрозділів, а вони вже будуть комунікувати і визначати, який продукт купувати. Це реально кардинально змінить ситуацію", – зазначив він.

Що стосується експорту продукції, то за словами керівника компанії "ОмніТек Дефенс" Костянтина Мінакова, навіть сьогодні українські компанії могли б реалізовувати свою продукцію за кордон.

"Повний комплекс є достатнім для того, щоб його реалізовувати за кордоном. І ми зараз плануємо йти процедурою сертифікації під всі вимоги НАТО, щоб різні країни мали можливість закуповувати наші вироби в першу чергу для Сил оборони України", – каже він.

Крім того, після війни українські виробники також не залишаться без роботи – вони можуть експортувати свої вироби за кордон.

"Це питання в технологіях. Якщо відійти від простої зборки дронів з готових комплектуючих до власних ексклюзивних розробок з сучасними технологіями, то такі вироби можна буде експортувати за кордон", – вважає він.