"Росія завдала ракетного удару по Вінниці. Шкода, що не по Києву". Огляд публікацій окупованого Донбасу

Минулого тижня автори публікацій проросійського сегменту інформаційного поля окупованого Донбасу вкотре виправдовували варварські дії російських загарбників та перекладали провину за вбивства мирних українців та руйнацію цивільної інфраструктури на ЗСУ.

Попіл Вінниці

Як і належить відданим своєму господареві та ляльководу маріонеткам, містечкові "політологи" та "журналісти" активно включилися в кампанію відмивання репутації ЗС РФ, які вчинили черговий військовий злочин. Цього разу у Вінниці. Спочатку варварський ракетний обстріл центру мирного міста у сепаратистських публікаціях був представлений як подвиг російської армії. "Россия нанесла ракетный удар по военным объектам противника (Будинок офіцерів, медичний центр, відділення ПриватБанку, Будинок побуту, РАГС, православний храм та десятки житлових будинків – "ОстроВ"). Підтримую? Звісно! Шкода, що не по Києву, не по Банковій, не по мостах…", - не приховує своєї кровожерливості один зі штатних пропагандистів "ЛНР".

Всупереч чисельним фото та відео з місця трагедії, на яких чітко видно, що жертвами ракетного обстрілу російських окупантів стали жінки та діти, місцеві "експерти" почали з піною біля рота доводити, що вони самі винні – навіщо гуляли, працювали чи йшли на консультацію до лікаря біля міфічного "воєнного об'єкту".

"У меня вопрос, почему Украина, зная, что военные объекты под прицелом, не проводит информирование населения, что находиться рядом с такими объектами опасно?", - пише один з них. Автор "забув" сказати, що з "військового" на місці влучення російських ракет був лише списаний літак МіГ-17, який як пам'ятник стояв на постаменті біля Будинку офіцерів. Будинок офіцерів, до речі, вже багато років є одним з головних концертних майданчиків міста.

Традиційно звучали заяви, що всі фото та відео жертв російської агресії є постановними і є інсценуванням. "Меня сейчас сожрут за цинизм, но! Кто и зачем перемещал коляску? Почему у коляски не обезумевшая мать, а мужик в камуфляже? Откуда взялась нога? И почему на видео коляска пуста, а фото начали появляться только спустя час после происшествия?", - вдає, що викрив "українську фальсифікацію", безпринципний пропагандист. Цьому потворі марно пояснювати, що "обезумевшая мать" з важкими травмами непритомна лежить в реанімації, а коляска порожня, тому що дитину розірвало на шматки…

Здається, десь нагорі помітили, що в інформаційному полі Донбасу виявилося занадто багато Вінниці, а наївні спроби виправдати злочини російської воєнщини не мають належного ефекту. Тому, як за командою, тему обстрілу Вінниці було забуто. Усі місцеві ресурси миттєво перейшли на висвітлення теми обстрілу автостанції у центрі Донецька. Автори традиційно голослівно звинувачували у ньому ЗСУ. "Удар был произведен 155-мм гаубицей М777 со стороны Курахово", - процитували всі засоби масової дезінформації "офіційну" заяву ватажка "ДНР" Дениса Пушиліна. Але, як кажуть, послужливий дурень небезпечніший за ворога… Один з сепаратистських Телеграм-каналів вирішив похвалитися ексклюзивом і опублікував відео обстрілу автостанції. 

"Яма. Момент прилета. 3 мины!", - у три речення довів ТК, що ЗСУ тут ні до чого – жоден міномет з українських позицій не добиває до середмістя Донецька.

Наказано радіти

Однак ця помилка не завадила сепаратистським ЗМІ продовжити звинувачувати Україну у всіх смертних гріхах та у власних злочинах. Насамперед місцеві пропагандисти наполегливо переконували читачів та глядачів, що міста та селища, які безжально знищувалися "визволителями" в ході наступу, насправді постраждали від ЗСУ.

Звісно, ​​всі претензії до захисників України озвучувалися нібито очевидцями. "В мой дом украинский танк выстрелил и теперь там груда камней осталась. И больше старались стрелять туда, где на заборах было написано "Люди". Мы это видели сами, когда БТР, БМП, танки по улицам ездили. Так был разрушен наш поселок", - говорить у камеру мешканка селища Голубівка (Кіровська до декомунізації – "ОстроВ") поблизу міста Лиман (до 2016 р. – Красний Лиман). Жінку представляють як випадкового співрозмовника, але титри змушують засумніватися у її щирості. "Очевидець" – це Наталія Клоча, яку окупанти призначили "головою" селища. Звичайно, колабораціоністка ніколи не скаже правди.

Взагалі то з очевидцями у місцевих пропагандистів, що називається, "напряженка". Ніяк не вдається зробити епічні фото та відео, на яких натовп вдячних мешканців зустрічає "визволителів" квітами, хлібом та сіллю. Доводиться залучати відверто маргінальні елементи, які із задоволенням озвучать будь-яку маячню. "Конечно хорошо встретил освобождение, Я хожу свободно, меня никто не трогает, не преследует", - розповів один із них. 

Ще один співрозмовник сепаратистських журналістів підтримав його. Він ніби дав зрозуміти, що до приходу "русского мира " ніхто в Лимані не ходив вільно, всіх чіпали і переслідували. "Мы сами русские. 8 лет ждали. Нас заставляли на украинской мове разговаривать. При покупке в магазинах, в аптеках. Кругом", - приміряв він на себе один із найпопулярніших фейків про українських "нацистів".

Огляд підготував Юрій Бовх, "ОстроВ"