«Знадобляться величезні витрати та час на відновлення». Російські ЗМІ про Україну

Те, що влаштовані Росією на окупованих територіях України «референдуми» – не більш ніж фарс, уже не приховують навіть кремлівські ЗМІ. «Референдуми» ще не розпочиналися, а путінська преса вже смакувала, «що отримає Росія разом із ДНР, ЛНР, Херсонщиною та Запоріжжям», діловито прикидаючи, скільки донецького вугілля, запорізького металу та херсонських кавунів прибуде до російських комор...

«Є принциповий момент...»

Звичайно, щоб надати «офіційну» значущість влаштованим «референдумам», у російських ЗМІ тут і там висловлювалися кремлівські політики. Заступник голови Ради Федерації РФ Костянтин Косачов у газеті «Известия» виступив із статтею про те, «що підштовхнуло людей до приєднання до Росії і як цьому сприяв Захід».

На заяви країн Заходу, що вони за жодних обставин не визнають результатів путінських «референдумів», Косачов одразу відповів, що «всі ці думки, про які ніхто не питав, звичайно ж, ні на що не вплинуть».

«Та лють, з якою західні «демократії» накидаються на демократичне волевиявлення людей, підтверджує дуже важливий факт: під загрозою зовсім не територіальна цілісність України, а фундаментальний принцип однополярного світу, відповідно до якого легітимність будь-яких процесів у будь-якій точці світу довільно визначалася з одного центру», - мовить Косачов.

Звичайно, він абсолютно переконаний, що «референдуми на звільнених територіях завдають нищівного удару по цій претензії світового диктатора на узурпацію волі світової спільноти, по всьому цьому феодально-кріпосному світоустрою, де все ґрунтується на принципі лояльності «господарю».

Про те, за яким правом Росія вторглася зі своїм «визволенням» в Україну, несучи смерть і руйнування, Косачов, звичайно, не говорить. Натомість він переконує, що «спеціальна військова операція Росії - це також гарантія реалізації демократичних прав громадян, причому в умовах, вільних від тиску Заходу»...

А поголовна «часткова мобілізація», оголошена в РФ, запевняє Косачов, «безумовно, має сприяти реалізації поставлених керівництвом країни завдань, які полягають не в окупації чужих територій, а саме у забезпеченні мешканцям цих територій свободи вираження своєї волі, чого вони були позбавлені роками».

Міркування Косачова не тільки зухвало цинічні, а й просто сміховинні на тлі сотень тисяч росіян, які біжать із країни від «часткової мобілізації». А з Косачова – як з гуски вода: «Але я б зазначив інший момент: крім часткової мобілізації, що зачіпає військових професіоналів (ніхто не відправлятиме на лінію вогню ненавчених хлопців), нам не менш важлива повноцінна моральна мобілізація суспільства. Історично ми завжди вміли робити це перед екзистенційною небезпекою. Впевнений, ми можемо це зробити сьогодні. «Дякую» за це в тому числі й західним політикам, які перестали приховувати свої цілі, які не змінювалися, як з'ясовується, з часів «псів-лицарів». Багатства Сходу протягом століть залучали Наполеона, Гітлера та інших західних інтервентів. Це виявилося цілком актуальним і щодо «спільноти ліберальних цінностей», і для всіх її «оборонних альянсів».

«...Наша сила саме у просуванні принципів справедливості та правди...», - пафосно проголошує Косачов і завершує свою прокламацію: «Наш ворог – не українська нація, а ті, хто її послідовно вів до держперевороту, громадянської війни, а тепер і до перетворення на гарматне м'ясо заради чужих інтересів. Однак це ще більшою мірою ворог і самих українців. І мешканці Запоріжжя та Херсона мають повне право вирішувати, чи хочуть вони жити у країні, де правлять такі сили».

Російські «визволителі» у Бучі та Ізюмі встигли на ділі довести, як вони «втілюватимуть у життя» ці косачевські тези...

«Коли це буде, зараз ніхто не скаже»

Газеті «Московский комсомолец» один із кремлівських «експертів» нашіптував, що «у Львові готують квартал для депутатів Верховної ради», бо «Зеленський панікує після оголошення Путіним мобілізації».

«Оголошена в Росії часткова мобілізація та референдуми про приєднання Донбасу та колишніх українських областей справили глибокий вплив на Київ. Тепер Зеленський чи не зі сльозами на очах просить російських громадян ухилятися від призову, а західних партнерів – вкотре допомогти із озброєнням. Від керівництва ВСУ він вимагає якнайшвидших перемог на фронті. Це схоже на паніку», - одразу намагається переконати газета.

І продовжує: «Завідувач відділу євразійської інтеграції та розвитку ШОС Інституту країн СНД Володимир Євсєєв вважає, що київські керівники наразі самі нічого не вирішують. «Вони думають, що Захід їм допоможе. Чекають, що їм поставлять тяжке озброєння, ті ж самі танки «Леопард». Але це не так просто. Потрібно збудувати ремонтні бази, навчити особовий склад». За словами експерта, певна паніка у київському керівництві має місце. «За деякими даними, у Львові готують цілий квартал для депутатів Верховної Ради та членів їхніх сімей. Вони намагаються зробити хоч щось у цій ситуації. Наприклад, прорвати лінію фронту на Харківщині чи півночі Донецької області. Вони готуються до висадки десанту зі швидкісних суден для форсування Дніпра». Євсєєв вважає, що зараз у Києві просто вичікують. «Вони сподівалися, що в Росії зірветься мобілізація, але вже 11 регіонів у нас відмобілізували людей. Але сподіваються уникнути розгрому ЗСУ».

Ще один «експерт» - якийсь «директор інституту конфліктології та миротворчих ініціатив» Денис Денисов також усе знає про «причини паніки в Києві»: «Вони пов'язані і з референдумами, і з тією риторикою, яка стала вживатися в рамках конфлікту. Безперечно, це впливає на підвищення ставок».

«Водночас, як вважає експерт, інтенсивність постачання західного озброєння також зростатиме. «Тут включатимуться вже інші фактори, і вони більш глобальні. Вони залежать від третіх сторін, зацікавлених у продовженні конфлікту. Україна ж тут не є повноцінним суб'єктом процесу».

«За обіцянкою Зеленського не розпочинати переговори з Росією через референдуми, може ховатися панічний блеф. Як вважає Денисов, переговори, безперечно, відбудуться. «Будь-який конфлікт, навіть найдовший і кровопролитний завершується переговорами. Але коли це буде, зараз ніхто не скаже», - раптом невпевнено робить висновок «експерт», який так сміливо спочатку заявив про швидку «втечу» київських політиків до Львова.

«Голосування під обстрілами»

Газета «Аргументы и факты» розповіла, «чому Луганськ прагне до Росії». І зробила це із явною насолодою: «Другий день проведення референдуму про входження ЛНР до складу Росії ми провели у мирному та спокійному Луганську. Тут градус святкової атмосфери того, що відбувається на порядок вище, ніж у населених пунктах, де ще відчувається смердюча присутність ЗСУ. Там, куди вони ще можуть дістати своєю смертоносною зброєю...».

«Про те, що референдум - це неминучий процес повернення в лоно Росії споконвіку російських земель, говорять і іноземні спостерігачі, які прибули до Луганська... Подивитися на власні очі на те, як коїться історія, вирішили громадяни Німеччини, Словаччини, Білорусії та Камеруну», - повідомляє «АиФ», анітрохи не бентежачись кількістю кишенькових кремлівських «спостерігачів».

«АиФ» не приховує, що «голосування в Луганську було організовано в основному на виїзді». «У всьому місті курсували мобільні бригади, розподілені дільницями. Декілька автомобілів зі озброєною охороною приїжджали до приватних будинків та дворів багатоповерхівок, щоб жителі могли проголосувати без ризику провокацій з боку України», - виправдовується газета і запевняє, що «для бажаючих проголосувати не були закриті і стаціонарні ділянки».

Якийсь «голова дільничної комісії» Сергій Кряковцев «у розмові з журналістами пояснює, чому люди йдуть голосувати за возз'єднання з Росією. Справа тут не лише у військовому конфлікті, що дійшов до критичної точки. У Росії зовсім інше ставлення до людей, аніж в Україні, вважає він».

«Для мене із референдумом найбільше зміниться ставлення до людини. Я прожив в Україні не один десяток років. Українська пропаганда переважно говорила нам неправду. Життєвий рівень у Росії набагато вищий, ніж в Україні, хоча нам говорили про протилежне. Україна прагне до Європи лише на словах, а Росія справді підвищує рівень життя своїх громадян», - запевняє «голова дільничної комісії».

«АиФ» абсолютно спокійно, ніби так і має відбуватися виборчий процес, повідомляє, що «голосування проходило навіть на передовій під безперервним обстрілом...».

«Військові голосували у змішаному режимі, виходячи з оперативної обстановки. Ті, хто перебував на лікуванні, голосували у шпиталях. Інші голосували у військових частинах. Відпускники голосували вдома... Голосували на передовій, навіть під обстрілом. Все відбувається злагоджено та організовано згідно з планом», - сміховинно цитує «АіФ» якогось «підполковника ЛНР» Андрія Марченка.

«Що отримає Росія...»

Мила серцю Кремля «Комсомольская правда» - як завжди попереду паровоза: «референдуми» ще не закінчилися, а вона вже ділить «енергоресурси, торгові порти, продовольство», прикидаючи, «що отримає Росія разом із ДНР, ЛНР, Херсонщиною та Запоріжжям».

«Металугія – основні з чинних зараз підприємств Донбасу. З травня 2021 року як філії «Південного гірничо-металургійного комплексу» перезапущено в ДНР – Єнакіївський металургійний завод, Макіївський металургійний завод, Макіївкокс, Ясинівський коксохімічний завод та Комсомольське рудоуправління, у ЛНР – Алчевський металургійний комбінат та Стаханівський феросплавний завод. Головна їхня продукція - сталь... За словами гендиректора «Південного гірничо-металургійного комплексу» Євгена Юрченка, на те, щоб повернути до життя «левову частку» металовиробних донбаських підприємств, буде потрібно в районі року. Для повного відновлення промисловості – кілька років», – діловито міркує «КП».

І продовжує ділити «шкуру»: «Разом із новими територіями Росія отримає низку колишніх лідерів української електроенергетики. У межах Росії плюс близько 15 ГВт встановленої потужності – не дуже істотна величина. Але вона важлива для самих цих територій та Криму – у тому числі для стабільної та незалежної роботи промислових підприємств. І суттєва для України, це приблизно 35% усіх її колишніх потужностей (43 ГВт). Лише Запорізька область давала близько 25% електроенергії України. Головне придбання – Запорізька АЕС, найбільша атомна станція в Європі (встановлена ​​потужність – майже 6 тисяч МВт, п'ята частина річного виробництва електроенергії в Україні). В Енергодарі, окрім неї, знаходиться Запорізька ТЕС. Знаменита ДніпроГЕС – теж у Запоріжжі, але поки що під українським контролем».

Щоправда, нарікає «КП», «головна проблема української енергетичної «спадщини» - обладнання на більшості станцій давно не оновлювалося і потрібна серйозна модернізація. Це якщо відволіктися від пошкоджень через обстріл. Навіть на відносно новій, за українськими мірками, Запорізькій АЕС (збудована у 80-х роках) після 2030 року вже має початися виведення енергоблоків, що виробили термін. Ремонт та модернізація гігантської станції тепер будуть головним болем Росії».

Що стосується вугілля, то «згідно з програмою соціально-економічного розвитку ДНР, у 2022 році передбачалося видобути 5,6 млн тонн вугілля, у 2023 році – понад 7,6 млн тонн, у 2024 – понад 8,4 млн тонн. Ці цифри донецька влада озвучувала у листопаді. Сумарно – 22 млн тонн за три роки».

«Це, правду кажучи, не дуже значні цифри (у Кузбасі за 2021 рік видобули 243 млн. тонн вугілля). Але потенціал регіону, за оцінками, значно вищий за нинішні показники - 23-25 ​​млн тонн у повних межах колишніх Донецької та Луганської областей», - прикидає кремлівська газета.

Не пройшла вона повз і «мелітопольську черешню, херсонські помідори та кавуни».

«Родючі чорноземні землі – головне надбання Херсонської області та півдня Запорізької. На території лише Херсонської області – близько 2 млн га сільгоспугідь із найбільшою площею ріллі в Україні. І на відміну від ряду легендарних промпідприємств, вони нікуди не поділися. За оцінками, Херсонська область може вирощувати не менше 2 млн. тонн продовольчого зерна, 1 млн. тонн овочів та кавунів з динями, 35 тис. тонн рису, 100 тис. тонн плодів, 50 тис. тонн винограду на рік», - продовжує «КП» оцінювати крадене.

А щоб надати цьому злодійському процесу «наукову» значущість, цитує думку такого собі «економіста» Дениса Ракшу.

Однак той не настільки оптимістичний: «Промисловість на цих теренах сильно зруйнована. Потрібні великі витрати на відновлення, але їх сьогодні порахувати неможливо. Не зрозуміло, і на скільки в часі буде розтягнуто відновлення. Оскільки зруйновано також інфраструктуру, без якої промисловість працювати не може. Плюс треба налагоджувати мирне життя – забезпечувати людей лікарнями, школами та іншою соціальною підтримкою. І це – також додаткові витрати».

«Ще один момент «в мінус» – найбільш економічно активна частина населення цих регіонів або воює, або роз'їхалася, там проблеми із робочою силою. Вже зараз видно, що відновлювати інфраструктуру туди їдуть будівельники з Росії, включно з нашими заробітчанами», - не приховує «економіст».

Щоправда, радіє він, «у нас тепер усе Азовське море та додатковий порт із можливостями для експорту – у Маріуполі».

«Що ми можемо звідти вивозити з урахуванням санкцій? Лише днями президент США Байден, виступаючи на генасамблеї ООН, сказав, що немає жодних санкцій проти російського продовольства та добрив. Звісно, ​​треба дивитися логістику. Маріупольський порт специфічний – спочатку він був призначений для експорту продукції з «Азовсталі» та підвезення сировини. Але як додатковий елемент інфраструктури його цілком можна використати», - не дуже впевнено прикидає кремлівський експерт.

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»

Статті

Країна
09.11.2024
12:17

Підвищення тарифів на комуналку, борги та підготовка до опалювального сезону. Інтерв'ю з експертом у сфері ЖКГ Олегом Попенком

У червні 2024 року українці вже пережили зростання цін на електроенергію (на 64%), а згідно з "інфляційним звітом" Національного банку України, з 2025 року розпочнеться "поступове приведення тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів".
Країна
08.11.2024
09:00

Біженці з України: чому їм більше не раді в ЄС

Зміна європейської громадської думки щодо прийому українців, які тікають від війни, співпала зі скороченням для них гуманітарної допомоги, яку виділяють уряди країн ЄС. У такий спосіб європолітики відреагували на "соціальний запит" своїх виборців.
Країна
07.11.2024
10:54

Хочеться, щоб тепло було не тільки на душі. Як Дніпропетровщина розпочала опалювальний сезон

Критично важливі об’єкти продовжують забезпечувати генераторами – закривати цю потребу допомагають міжнародні партнери. На підприємствах тепло- та водопостачання створили запас палива.
Всі статті