Окуповані території: бюджетне приниження
Кремлівський режим офіційно визначив мирне населення захоплених районів Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей як людей другого ґатунку, встановивши для них знижувальні коефіцієнти прожиткового мінімуму. Нічого іншого від окупантів і не очікували.
Чужі серед "своїх"
На поточний рік для Донецької та Луганської областей прожитковий мінімум становить 0,78 від федерального, для Запорізької та Херсонської – 0,81. На 2024 рік проєктом держбюджету передбачено підвищення. До 0,94 для Донецької та Луганської, до 0,97 для Запорізької та Херсонської.
Але при цьому навіть офіційно в Москві визнають, що "нові регіони" зрівняються із загальноросійським рівнем життя не раніше ніж за 7 років. Відповідне завдання уряду РФ дав кремлівський диктатор.
До речі, для досягнення цієї мети прем'єру М.Мішустіну та його міністрам особливо й не треба нічого робити. Оскільки рівень життя в самій Росії постійно падає (слідом за курсом рубля) через колосальні військові витрати і західні санкції.
З урахуванням нинішньої динаміки (тільки за січень-серпень ц.р. рубль знецінився на третину до долара та євро) матеріально-фінансове становище більшості росіян стане таким самим, як у жителів окупованих районів південного сходу України, набагато раніше, ніж у 2030 році.
Менше з тим, нинішні знижувальні коефіцієнти для соцвиплат (пенсії, допомоги та стипендії) у "нових регіонах" – дуже яскрава ілюстрація до пропагандистської статті під назвою "Свої серед своїх", опублікованій у росЗМІ. У ній викладається офіційна версія наслідків часткової окупації 4 областей сусідньої держави.
Так само далекі від дійсності "плани з економічного розвитку нових регіонів", закладені в однойменну федеральну програму до 2030 р., затверджену урядом РФ 27 квітня.
Відповідно до неї з росбюджету-2024 планується виділити 37,5 млрд руб. Ось тільки підуть ці гроші виключно на об'єкти, які є значущими для продовження злочинної війни проти України.
Як приклад, у програмі передбачається "відновлення аеропорту у Мелітополі". Але у Мелітополі ніколи було аеропорту як об'єкту цивільної авіації. А був аеродром 25 бригади військово-транспортної авіації ЗСУ.
Після захоплення Мелітополя у 2022 р. по ньому завдавалися ракетні удари. Очевидно, що зараз окупанти хочуть відновити аеродром для покращення постачання своїх військ.
Те саме можна сказати і про будівництво залізничного мосту біля с. Гранітне через річку Кальміус у Донецькій області.
Це дозволить включити існуючу залізничну гілку Маріуполь – Асланово – Кальчик – Волноваха у пряме сполучення з Таганрогом та Ростовом-на-Дону, зазначає радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.
За його словами, у такий спосіб окупанти хочуть кардинально знизити залежність армії РФ від залізничного сполучення Кримським мостом і "глобально вирішити питання щодо військової логістики".
Окупанти почали будувати залізничний міст біля Гранітного
Оголошене М.Мішустіним у вересні виділення 1 млрд руб. на відновлення морського порту Маріуполя теж ніяк не пов'язане з "економічним відновленням Донбасу". За інформацією П.Андрющенка, зараз порт слугує для прийому військових вантажів.
"Активне використання росіянами порту Маріуполя може повністю змінити ситуацію з їхньою військовою логістикою. Особливо це стосується паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів. Оскільки потреби для армії простіше завозити морем, ніж робити це суходолом", – пояснив радник мера Маріуполя.
Це підтверджується у серпневому дослідженні російського консалтингового агентства АКРА. Його експерти проаналізували дані системи "Електронний бюджет". Відповідно до яких в окупованих районах Донецької області за січень-серпень ц.р. зібрано аж 4 млрд руб. податку з прибутку.
Стандартна ставка на прибуток за російським законодавством – 20%. Тобто, сумарний доподатковий прибуток всіх підприємств, що ще "дихають" і компаній в "ДНР" – 20 млрд руб. Або $160 млн за поточним обмінним курсом.
Для порівняння. Навіть в умовах війни на Донбасі один тільки (нині зруйнований вщент окупантами) маріупольський комбінат "Азовсталь" у січні-вересні 2021 р. отримав $466 млн доподаткового прибутку.
Адже це був лише один, нехай і великий, платник податків. З цього випливає, що жодне із значних промислових підприємств на окупованій території Донецької області не працює.
Зазначені $160 млн зібрали з нечисленного сервісного бізнесу: торгових, аптечних, автозаправних мереж тощо. Самі російські експерти зазначають, що "ДНР із податкових зборів наблизилася до рівня Дагестану".
Як відомо, Дагестан – один із найбільш економічно відсталих російських регіонів, промисловість там відсутня як така. Донецька область до війни була лідером за обсягами промислового виробництва в Україні.
Отже, якщо заводи "лежать" і промислових вантажів немає, то навіщо тоді окупантам відновлювати маріупольський порт? Очевидно, тільки для військових цілей.
Залишається додати, що в інших "нових регіонах" та сама картина з економікою. На це вказують показники збирання податку на прибуток.
В окупованих районах Луганської області за січень-серпень отримано 2 млрд. руб., у Запорізькій – 200 млн. руб., у Херсонській обл. надходження не зафіксовано взагалі.
На шиї у агресора
Аналітичні дані показують, що більшість податків, зібраних за січень-серпень на захоплених територіях – це податки на доходи фізичних осіб (ПДФО). У Донецькій обл. із 21,6 млрд руб. власних надходжень до місцевого бюджету на ПДФО прийшлося 10,6 млрд руб.
У Луганській – 7,3 млрд із 15,2 млрд руб., у Запорізькій – 2,2 млрд із 2,8 млрд руб., у Херсонській – 1,3 млрд із 1,8 млрд руб. "Держслужбовці та бюджетні працівники – лікарі, вчителі – отримують зарплату, з якої виплачується ПДФО", – пояснюється в матеріалах дослідження АКРА.
Тобто, ці надходження до регіональних бюджетів не згенеровані місцевою економікою. Гроші зібрали не із зарплати працівників промислових чи сільгосппідприємств. Фактично держава-агресор просто повернула собі у вигляді податку частину зроблених виплат. От і все.
Відновлення зруйнованої економіки на захоплених територіях південного сходу України немає і не передбачається. Тому "прогодувати" самі себе вони не в змозі.
І кремлівський режим змушений підтримувати елементарне життєзабезпечення "нових регіонів" (про щось більше взагалі не йдеться) за рахунок російських платників податків. Але навіть у такому максимально урізаному вигляді це обходиться їм (читай: федеральному бюджету) дуже недешево.
Колабораційна влада отримала 260 млрд руб. із загальної суми 920 млрд руб. регіональних субвенцій за січень–серпень. Тобто окуповані території "з'їли" третину всіх дотацій федерального бюджету.
Ще 115 млрд руб. вони додатково "видоїли" з бюджетів російських регіонів, яким путін нав'язав "шефство" над окупованими територіями.
Слово "з'їли" використане не випадково. У матеріалах АКРА говориться, що дотації здебільшого нецільові. "Кожен регіон сам вирішує, на які витрати спрямувати кошти", – пояснюють в агентстві.
Іншими словами, витрачати перерахування з Москви колаборантам дозволено на власний розсуд. Чи треба говорити, що при такому стані речей більшість фінансування розкрадається місцевими кремлівськими маріонетками.
Тож грошей не вистачає. В одній лише Луганській обл. дефіцит бюджету "ЛНР" (перевищення видатків над доходами) становить 13,9 млрд руб.
"Рівень дотаційності чотирьох нових регіонів максимально високий", – наголошують у Центрі регіональної політики Російської академії народного господарства та держслужби.
Ситуацію з надзвичайно високою залежністю окупованих територій від кремлівських подачок ілюструє наведена інфографіка.
Для порівняння. У найбільш економічно відсталих російських регіонів, які традиційно "сидять на шиї" у Москви (Чечня, Тива, Інгушетія, Карачаєво-Черкесія і Дагестан) у доходах місцевих бюджетів на федеральні дотації припадає 71%-84%.
Що залишається у такій ситуації колаборантам? Правильно, обіцяти. Так званий "уряд ДНР" обіцяє вивести бюджет окупованих районів Донецької області на бездотаційний рівень дуже скоро. За якихось 10 років.
Втім, навіть російські експерти цим обіцянкам не надто вірять. Як приклад, вони наводять дані щодо Севастополя. Там рівень дотацій місцевого бюджету з Москви знизився з 70% у 2014 р. до 64,5% (оцінне значення) у 2023 р. Тобто, картинка майже не змінилася.
І це при тому, що при анексії Севастополя руйнувань цивільної та промислової інфраструктури взагалі не було, а на Донбасі вони колосальні.
Із цього випливає, що путінська авантюра з окупацією частини південного сходу України створює величезне навантаження на російську економіку. Навіть без відповідних західних санкцій.
З урахуванням санкцій бюджетні дотації "новим регіонам" (навіть у такому максимально урізаному вигляді) прискорюють економічний крах держави-агресора.