Фінансовий фронт: напруга зростає
Ще місяць тому Національний банк України оцінював ймовірність перебоїв із закордонною фінансовою підтримкою України як незначну – оскільки влада виконує зобов'язання, взяті в рамках домовленостей із союзниками та кредиторами.
Дійсно, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про повернення обов'язкового декларування доходів держчиновників (раніше його скасували на час війни).
Крім того, за рішенням парламенту з 1 жовтня для виробників підакцизної продукції (алкоголь, цигарки, бензин) повернуто податкові перевірки (також скасовані на час війни). Ці заходи були умовами для отримання чергової позики Міжнародного валютного фонду.
Незважаючи на це, нинішню риторику офіційних осіб не можна назвати обнадійливою. Володимир Зеленський 11 жовтня у Брюсселі заявив про загрозу зниження рівня міжнародної підтримки України.
"Чи я боюся, що впаде підтримка? Є такі ризики. Абсолютно", – сказав президент, відповідаючи на запитання журналістів.
У свою чергу міністр фінансів Сергій Марченко 16 жовтня визнав, що Україні стає все важче отримати фінансову допомогу від партнерів.
"Я бачу велику втому, я бачу багато слабкості серед наших партнерів. Вони хотіли б забути про війну. Але війна все ще триває, широкомасштабна", – сказав С.Марченко у коментарі ЗМІ на саміті міністрів фінансів та голів центробанків країн G7 у Марокко.
За словами міністра, "Україна зараз докладає вдвічі більше зусиль, щоб переконати партнерів надати підтримку порівняно з останніми щорічними зустрічами".
Що відбувається?
Держбюджет (ДБ) України вже не одне десятиліття є дефіцитним. Тобто, його витрати перевищують доходи. Різницю всі уряди покривали однаково: брали гроші у борг. У внутрішніх та зовнішніх кредиторів. Офіційних та комерційних.
Але "в космос" дефіцит ДБ "відлетів" лише 2022 р., досягнувши 914 млрд грн, за даними Мінфіну. Причини очевидні: колосальне зростання військових витрат у зв'язку із злочинним нападом сусідньої Росії.
На поточний рік передбачено граничне перевищення видатків ДБ над його доходами 1,544 трлн грн. Не факт, що в результаті показник виявиться таким, що шокує, адже і на 2022 р. плановий дефіцит очікувався 1,399 трлн грн. Але вийшов суттєво нижчим.
Проте можна не сумніватися, що цифра знову буде "космічного" порядку. Залишається додати, що проєкт ДБ-2024, розроблений Кабміном та внесений на розгляд Верховної Ради, також передбачає різницю у доходах та видатках держави "мінус" 1,54 трлн грн.
На відміну від довоєнного періоду, зараз "гасити" касовий розрив доводиться не лише позиками, а й грантами (тобто безповоротними перерахуваннями) від союзників. Головним чином від США та ЄС.
З початку великої війни в Україні країни G7 направили до її ДБ майже $33 млрд, за даними С.Марченка. Це понад 50% всього отриманого зовнішнього фінансування (64,9 млрд дол.). При цьому слід зазначити нарощування обсягів фінансової допомоги. За весь 2023 р. вона становила $32,1 млрд за інформацією Нацбанку України. За 9,5 міс. цього року вже отримано $34 млрд, за даними Нацбанку. І до кінця року очікуються нові транші.
Отже, союзники мають повне розуміння необхідності продовжувати фінансову підтримку країни, яка стримує натиск агресора. Котрий загрожує загальноєвропейській та глобальній безпеці. Але...
Коли у серпні ц.р. президент Джозеф Байден запросив у Конгресу США $24 млрд. додаткової допомоги для України, це зустріло опір з боку багатьох республіканців.
У результаті до закону, що передбачає фінансування роботи адміністрації США на 45 днів (прийняли 30 вересня), не увійшло положення про виділення Україні навіть $6 млрд, тобто набагато меншої суми.
Виникли проблеми і з програмою отримання €50 млрд від Євросоюзу у 2024-2027 роках. Угорщина на початку жовтня вимагала зменшити цю суму до €25 млрд.
Позиція офіційного Будапешта ні для кого не стала сюрпризом: угорський лідер Віктор Орбан, відомий своєю проросійською орієнтацією, фактично, це головний союзник путіна в Європі.
Що ж до США та ЄС загалом, то, на думку С.Марченка, "пробуксування" з фінансуванням України, що виникли, пов'язані з переключенням уваги офіційних осіб у генеральних країнах-донорах на майбутні вибори (відбудуться наступного року).
Що далі?
Наразі ситуація не виглядає як "все пропало": 11 жовтня стало відомо про отримання чергового гранту від США у розмірі $1,15 млрд. Попередній на $1,25 млрд надійшов 21 вересня.
Але, як зазначалося, уряд України може закрити власними силами (тобто за рахунок зібраних податків) лише половину потреб у видатках ДБ. І прем'єр Денис Шмигаль 12 жовтня заявив, що влада розраховує ще на $2,3 млрд грантової допомоги від США до кінця року.
А статтю із продовженням цього фінансування було виключено із проміжного бюджету США на жовтень-грудень 2023 р. через політичну кризу в Конгресі.
У принципі, це жорсткий удар по системі держфінансів України, але не смертельний. Головне питання – як розвиватимуться подальші події.
Проєкт ДБ-2024 передбачає зовнішнє фінансування $42,9 млрд (з них від США – $14 млрд, від ЄС – €18 млрд).
За словами голови парламентського комітету з питань фінансової політики Данила Гетьманцева, зараз є певні гарантії від партнерів щодо виділення Україні лише 33% від загальної суми. "Решта – це те, про що потрібно домовлятися", – пояснив він в інтерв'ю ЗМІ.
Д.Гетьманцев наголосив, що якщо домовитися не вдасться, доведеться скорочувати державні витрати. Як зазначав раніше "ОстроВ", на 2024 р. держбюджетом передбачається підвищення соціальних стандартів (зарплат, пенсій, допомог, прожиткового мінімуму).
Очевидно, що саме від цього доведеться відмовитись насамперед. Альтернатива – включити "друкарський верстат" Нацбанку і додрукувати гривню на суму, що бракує. З усіма наслідками у вигляді обвалу курсу та астрономічного зростання цін на всі товари та послуги.
"У разі, якщо ми не знайдемо кошти... то у нас не так багато є виходів і всі вони дуже погані. Це секвестр, тобто ми змушені будемо скорочувати все, що можна, а друге – це емісія, що теж податок на бідних, у нашому випадку на всіх, тому що наше населення не багатіє під час війни. У нас погані та дуже погані сценарії на випадок, якщо ці суми не будуть підкріплені нашими партнерами", – сказав Гетьманцев.
Можна сказати, що офіційний Київ робить все, що від нього залежить, щоб не допустити цих сценаріїв. Так, влада виключила угорський OTP Bank із санкційного списку (потрапив туди за продовження роботи в росії, незважаючи на її війну проти України).
Це була одна з ключових вимог Будапешта для розблокування питання щодо фінансування України з боку ЄС (всі рішення в Євросоюзі ухвалюються колективно представниками країн-членів).
Зі свого боку, Брюссель (за даними джерел у Єврокомісії) пропонує В.Орбану угоду: "розморозити" дотації для Угорщини з євробюджету на 2023 р. у розмірі €13 млрд, якщо він відмовиться від подальшого блокування фіндопомоги Україні. Тому принаймні є підстави зберігати оптимізм у цьому питанні.
Що ж до США та країн неформального блоку G7 (туди також входять Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, Франція та Японія), то тут показовими є результати вищезгаданого жовтневого саміту в Марокко.
На ньому не прийнято рішень щодо розширення підтримки України (тобто виділення нових грантів або надання гарантій під обіцяні раніше суми). Головний підсумок – заява про намір зберігати "замороженими" російські державні активи на $280 млрд.
При цьому, за даними ЗМІ, під час зустрічі міністрів фінансів США та Великої Британії в рамках марокканського саміту G7 обговорювалося питання допомоги Україні. І голова Мінфіну США Джанет Йеллен наполегливо переконувала британського колегу Джеремі Ханта у необхідності передачі офіційному Києву "заморожених" російських держактивів.
Тобто, у Вашингтоні хочуть зберегти рівень підтримки Україні без нових асигнувань із власного бюджету за рахунок конфіскації фінансових коштів РФ.
У принципі для України не має значення джерело підтримки, важливим є сам факт її продовження в обіцяному обсязі. Інша річ, що із передачею російських держактивів є певні проблеми, як раніше зазначав "ОстроВ".
Це підтверджують джерела видання Washington Post у президентській адміністрації США. "Навіть найагресивніші та оптимістичніші прихильники перерозподілу банківських активів вважають, що знадобляться місяці, якщо не більше року – для того, щоб гроші дійшли до Києва", – йдеться у публікації від 11 жовтня.
Це означає, що прямим бюджетним грантам від країн-союзників поки що немає альтернативи.